❓Бюджетний барометр. Що вдалось та не вдалось у березні?
✅ У березні доходи загального фонду державного бюджету перевищили план на 6,2% (+15,6 млрд грн) за рахунок перевиконання за більшістю ключових податків. Найбільший внесок забезпечили платежі, що адмініструються митними органами: їх надійшло на 6,4 млрд грн, або на 8,8% більше, ніж передбачалося планом.
✅ З 1 березня 2026 року була проведена індексація пенсій на 12,1% (+0,6 в.п. до 2025 року), що охопила 9,5 млн пенсіонерів. У результаті перерахунку середній розмір пенсії в березні виріс до 7137,26 грн, а середнє підвищення становило близько 649 грн. Індексація дозволила забезпечити підвищення виплат для більшості пенсіонерів і компенсувати інфляційні втрати.
✅ У березні 2026 року обсяг інвестицій фізичних осіб в ОВДП перевищив показники попереднього року на понад 53,8%, досягнувши історичного максимуму - 131,6 млрд грн. Попит з боку бізнесу також зростав: вкладення юридичних осіб були на 26,8% більшими, ніж у березні 2025 року, і перевищили 220,5 млрд грн. Така стійка динаміка свідчить про зростаючу участь громадян та компаній у підтримці державних фінансів. Зростання інтересу населення може бути зумовлене відсутністю великої кількості альтернатив та вищою прибутковістю ОВДП порівняно з таки наявними, відсутністю оподаткування доходу від ОВДП та максимально спрощеним доступом до інвестування.
❌ Недовиконання плану касових видатків загального фонду становить 31% або 165,5 млрд грн, що є результатом суттєвих змін в розписі, які збільшили планові показники березня на 220,7 млрд грн до рівня 533,8 млрд грн. Фінансові зобов'язання були перенесені переважно з ІV кварталу, що створює значний дефіцит фінансування наприкінці року.
Про ці та інші деталі читайте в Бюджетному барометрі за березень 2026 року
✅ У березні доходи загального фонду державного бюджету перевищили план на 6,2% (+15,6 млрд грн) за рахунок перевиконання за більшістю ключових податків. Найбільший внесок забезпечили платежі, що адмініструються митними органами: їх надійшло на 6,4 млрд грн, або на 8,8% більше, ніж передбачалося планом.
✅ З 1 березня 2026 року була проведена індексація пенсій на 12,1% (+0,6 в.п. до 2025 року), що охопила 9,5 млн пенсіонерів. У результаті перерахунку середній розмір пенсії в березні виріс до 7137,26 грн, а середнє підвищення становило близько 649 грн. Індексація дозволила забезпечити підвищення виплат для більшості пенсіонерів і компенсувати інфляційні втрати.
✅ У березні 2026 року обсяг інвестицій фізичних осіб в ОВДП перевищив показники попереднього року на понад 53,8%, досягнувши історичного максимуму - 131,6 млрд грн. Попит з боку бізнесу також зростав: вкладення юридичних осіб були на 26,8% більшими, ніж у березні 2025 року, і перевищили 220,5 млрд грн. Така стійка динаміка свідчить про зростаючу участь громадян та компаній у підтримці державних фінансів. Зростання інтересу населення може бути зумовлене відсутністю великої кількості альтернатив та вищою прибутковістю ОВДП порівняно з таки наявними, відсутністю оподаткування доходу від ОВДП та максимально спрощеним доступом до інвестування.
❌ Недовиконання плану касових видатків загального фонду становить 31% або 165,5 млрд грн, що є результатом суттєвих змін в розписі, які збільшили планові показники березня на 220,7 млрд грн до рівня 533,8 млрд грн. Фінансові зобов'язання були перенесені переважно з ІV кварталу, що створює значний дефіцит фінансування наприкінці року.
Про ці та інші деталі читайте в Бюджетному барометрі за березень 2026 року
❓Бюджетний барометр за березень. Що далі та які ключові ризики?
✳️ В результаті ухвалення законопроєкту про продовження строків справляння військового збору, після набрання ним чинності цей платіж зараховуватиметься до спеціального фонду державного бюджету та спрямовуватиметься виключно на забезпечення потреб Збройних Сил України. Це відповідає логіці військового збору як інструменту фінансування оборони. Водночас це означає, що його надходження більше не формуватимуть доходи загального фонду, а отже, його фінансовий ресурс буде меншим.
✳️ Внаслідок останніх змін до розпису бюджету, які перерозподілили плановий фінансовий ресурс сектору оборони обсягом більше 200 млрд грн з останніх місяців року на березень для покриття поточних потреб бюджету у відповідному секторі, виник суттєвий дефіцит фінансового ресурсу в IV кварталі поточного року. Компенсувати такий значний обсяг фінансового ресурсу можна кількома шляхами - внесення змін до державного бюджету з відповідним збільшенням оборонних видатків або перерозподілом наявних видатків. Останній варіант передбачає перегляд пріоритетів бюджетної політики, скорочення або відтермінування менш критичних програм і спрямування вивільненого ресурсу на сектор оборони та безпеки.
❗️Подальша ескалація бойових дій, посилення ризиків для енергетичної інфраструктури внаслідок атак ворога, а також зростання цін на нафту і пальне на тлі нестабільності на Близькому Сході залишаються ключовими ризиками для економічної активності. Це може зумовити нижчі за очікувані податкові надходження до бюджету від окремих джерел, насамперед з податку на прибуток підприємств і податків на доходи (високий ризик).
❗️Затримка отримання Україною міжнародної фінансової допомоги через можливе невиконання окремих умов програм підтримки. У І кварталі 2026 року Україна не отримала жодного фінансування в межах Плану України за Ukraine Facility, низка індикаторів якого не було виконано у 2025 році. Додатковим джерелом ризику є програма МВФ: у березні уряд не виконав зобов’язання щодо ухвалення пакета законодавчих змін для підвищення доходів бюджету, зокрема про оподаткування доходів від цифрових платформ, скасування неоподатковуваного порогу для дрібних поштових відправлень, поширення ПДВ на ФОПів на спрощеній системі, а також закріплення військового збору на рівні 5% і його поширення на ФОПів-спрощенців на три роки після завершення війни. Водночас на початку квітня з’явилися ознаки певного прогресу: Верховна Рада ухвалила законопроєкт щодо військового збору, а ще два законопроєкти - про оподаткування доходів від цифрових платформ і скасування митних пільг для поштових відправлень до 150 євро - імовірно, також будуть ухвалені у квітні. Натомість законопроєкт про поширення ПДВ на ФОПів на спрощеній системі станом на початок квітня ще не внесено до парламенту, що зберігає ризик затримки частини міжнародного фінансування (середній ризик).
❗️Нестача фінансового ресурсу в резервному фонді державного бюджету. Відповідно до звіту Міністерства фінансів, станом на кінець березня з резервного фонду було використано 47,5 млрд грн, що становить 95,5% річного запланованого фінансування. Оскільки резервний фонд є одним із ключових інструментів оперативного реагування на критичні потреби та непередбачувані виклики, така динаміка використання коштів формує суттєві ризики для бюджетної стійкості впродовж решти року. При тому, що основний фінансовий ресурс із резервного фонду був виділений на важливі секторальні потреби, такі як захист критичної інфраструктури та стабільна робота залізничного сполучення, окремі напрями фінансування, зокрема аварійне відновлення доріг (3 млрд грн) та національний кешбек (2,1 млрд грн), викликають запитання, оскільки мали б покриватися з інших джерел. На цьому тлі темпи використання коштів виявилися надзвичайно високими. Як результат, уряд буде значно обмежений в можливостях швидко та повноцінно реагувати на нові кризові ситуації (високий ризик).
Про ці та інші деталі читайте в Бюджетному барометрі за березень 2026 року
✳️ В результаті ухвалення законопроєкту про продовження строків справляння військового збору, після набрання ним чинності цей платіж зараховуватиметься до спеціального фонду державного бюджету та спрямовуватиметься виключно на забезпечення потреб Збройних Сил України. Це відповідає логіці військового збору як інструменту фінансування оборони. Водночас це означає, що його надходження більше не формуватимуть доходи загального фонду, а отже, його фінансовий ресурс буде меншим.
✳️ Внаслідок останніх змін до розпису бюджету, які перерозподілили плановий фінансовий ресурс сектору оборони обсягом більше 200 млрд грн з останніх місяців року на березень для покриття поточних потреб бюджету у відповідному секторі, виник суттєвий дефіцит фінансового ресурсу в IV кварталі поточного року. Компенсувати такий значний обсяг фінансового ресурсу можна кількома шляхами - внесення змін до державного бюджету з відповідним збільшенням оборонних видатків або перерозподілом наявних видатків. Останній варіант передбачає перегляд пріоритетів бюджетної політики, скорочення або відтермінування менш критичних програм і спрямування вивільненого ресурсу на сектор оборони та безпеки.
❗️Подальша ескалація бойових дій, посилення ризиків для енергетичної інфраструктури внаслідок атак ворога, а також зростання цін на нафту і пальне на тлі нестабільності на Близькому Сході залишаються ключовими ризиками для економічної активності. Це може зумовити нижчі за очікувані податкові надходження до бюджету від окремих джерел, насамперед з податку на прибуток підприємств і податків на доходи (високий ризик).
❗️Затримка отримання Україною міжнародної фінансової допомоги через можливе невиконання окремих умов програм підтримки. У І кварталі 2026 року Україна не отримала жодного фінансування в межах Плану України за Ukraine Facility, низка індикаторів якого не було виконано у 2025 році. Додатковим джерелом ризику є програма МВФ: у березні уряд не виконав зобов’язання щодо ухвалення пакета законодавчих змін для підвищення доходів бюджету, зокрема про оподаткування доходів від цифрових платформ, скасування неоподатковуваного порогу для дрібних поштових відправлень, поширення ПДВ на ФОПів на спрощеній системі, а також закріплення військового збору на рівні 5% і його поширення на ФОПів-спрощенців на три роки після завершення війни. Водночас на початку квітня з’явилися ознаки певного прогресу: Верховна Рада ухвалила законопроєкт щодо військового збору, а ще два законопроєкти - про оподаткування доходів від цифрових платформ і скасування митних пільг для поштових відправлень до 150 євро - імовірно, також будуть ухвалені у квітні. Натомість законопроєкт про поширення ПДВ на ФОПів на спрощеній системі станом на початок квітня ще не внесено до парламенту, що зберігає ризик затримки частини міжнародного фінансування (середній ризик).
❗️Нестача фінансового ресурсу в резервному фонді державного бюджету. Відповідно до звіту Міністерства фінансів, станом на кінець березня з резервного фонду було використано 47,5 млрд грн, що становить 95,5% річного запланованого фінансування. Оскільки резервний фонд є одним із ключових інструментів оперативного реагування на критичні потреби та непередбачувані виклики, така динаміка використання коштів формує суттєві ризики для бюджетної стійкості впродовж решти року. При тому, що основний фінансовий ресурс із резервного фонду був виділений на важливі секторальні потреби, такі як захист критичної інфраструктури та стабільна робота залізничного сполучення, окремі напрями фінансування, зокрема аварійне відновлення доріг (3 млрд грн) та національний кешбек (2,1 млрд грн), викликають запитання, оскільки мали б покриватися з інших джерел. На цьому тлі темпи використання коштів виявилися надзвичайно високими. Як результат, уряд буде значно обмежений в можливостях швидко та повноцінно реагувати на нові кризові ситуації (високий ризик).
Про ці та інші деталі читайте в Бюджетному барометрі за березень 2026 року
Новий випуск «Моніторингу громад» — березень 2026
🎉 Вийшов третій випуск нашого щомісячного аналітичного продукту — «Моніторинг громад – березень 2026».
❓Як змінюється ситуація в територіальних громадах?
❓Що стоїть за зростанням доходів місцевих бюджетів і чи є це стійкою тенденцією?
❓Як змінюється характер війни та її вплив на різні типи громад?
❓Як громади використовують співробітництво?
📊 У березні фіксуємо кілька важливих змін:
— доходи місцевих бюджетів зростають ще швидше (+17,8%), суттєво випереджаючи інфляцію
— ключовим драйвером залишається ПДФО, але роль акцизу та майнових податків також посилюється
— безпековий тиск досягає нового масштабу: 4 215 обстрілів і 815 уражень інфраструктури за місяць, домінують повітряні та дронові атаки, які дедалі більше охоплюють не лише міста, а й сільські громади
✅ «Моніторинг громад» — це регулярний інструмент, який дозволяє бачити не лише загальні тенденції, а й глибші зміни у функціонуванні громад в умовах війни.
🔗 Повна версія – за посиланням
🎉 Вийшов третій випуск нашого щомісячного аналітичного продукту — «Моніторинг громад – березень 2026».
❓Як змінюється ситуація в територіальних громадах?
❓Що стоїть за зростанням доходів місцевих бюджетів і чи є це стійкою тенденцією?
❓Як змінюється характер війни та її вплив на різні типи громад?
❓Як громади використовують співробітництво?
📊 У березні фіксуємо кілька важливих змін:
— доходи місцевих бюджетів зростають ще швидше (+17,8%), суттєво випереджаючи інфляцію
— ключовим драйвером залишається ПДФО, але роль акцизу та майнових податків також посилюється
— безпековий тиск досягає нового масштабу: 4 215 обстрілів і 815 уражень інфраструктури за місяць, домінують повітряні та дронові атаки, які дедалі більше охоплюють не лише міста, а й сільські громади
✅ «Моніторинг громад» — це регулярний інструмент, який дозволяє бачити не лише загальні тенденції, а й глибші зміни у функціонуванні громад в умовах війни.
🔗 Повна версія – за посиланням
У березні видатки загального фонду державного бюджету становили 369,1 млрд грн, або 69,2% від плану (533,8 млрд грн). Ключовою подією місяця стало суттєве підвищення планових показників розпису на 220 млрд грн.
Таке значне збільшення планових видатків зумовлене перенесенням частини фінансового ресурсу сектору оборони з останніх місяців року на поточний період для покриття нагальних потреб. У результаті загальний плановий обсяг фінансування у ІV кварталі 2026 року скоротився на 209,9 млрд грн. Це свідчить про те, що частина ресурсу, спочатку передбаченого на кінець року, вже використовується для фінансування поточних видатків.
Подальша стійкість цієї моделі безпосередньо залежатиме від своєчасності та повноти міжнародного фінансування. З огляду на те, що заплановані зовнішні надходження в межах програми Ukraine Support Loan вже схвалені, уряд, імовірно, зможе компенсувати скорочення ресурсу на кінець року без суттєвого перегляду бюджету.
Таке значне збільшення планових видатків зумовлене перенесенням частини фінансового ресурсу сектору оборони з останніх місяців року на поточний період для покриття нагальних потреб. У результаті загальний плановий обсяг фінансування у ІV кварталі 2026 року скоротився на 209,9 млрд грн. Це свідчить про те, що частина ресурсу, спочатку передбаченого на кінець року, вже використовується для фінансування поточних видатків.
Подальша стійкість цієї моделі безпосередньо залежатиме від своєчасності та повноти міжнародного фінансування. З огляду на те, що заплановані зовнішні надходження в межах програми Ukraine Support Loan вже схвалені, уряд, імовірно, зможе компенсувати скорочення ресурсу на кінець року без суттєвого перегляду бюджету.
У лютому видатки спеціального фонду держбюджету склали 116,3 млрд грн, що на 33% менше, ніж роком раніше. Основним джерелом фінансування залишається матеріально-технічна допомога від партнерів, що зумовлює домінування видатків на оборону та безпеку (понад 90%).
Водночас надходження МТД збільшилось порівняно з аналогічним періодом минулого року, що особливо позначилось ключовій програмі Міноборони - закупівлі техніки та обладнання, яка зрсола на 49 млрд грн. Водночас фінансування програми загального забезпечення ЗСУ скоротилось на 3 млрд грн.
Натомість фінансування необоронних видатків впало в більшості розпрядників. Видатки МОЗ впали на 480 млн грн, а Мінекономіки на 860 млн грн. МОН є єдиним великим розпорядником фінансування якого зросло — 410 млн грн.
Водночас надходження МТД збільшилось порівняно з аналогічним періодом минулого року, що особливо позначилось ключовій програмі Міноборони - закупівлі техніки та обладнання, яка зрсола на 49 млрд грн. Водночас фінансування програми загального забезпечення ЗСУ скоротилось на 3 млрд грн.
Натомість фінансування необоронних видатків впало в більшості розпрядників. Видатки МОЗ впали на 480 млн грн, а Мінекономіки на 860 млн грн. МОН є єдиним великим розпорядником фінансування якого зросло — 410 млн грн.
Доходи і видатки Фонду на випадок безробіття: І квартал 2026
💰 У І кварталі доходи Фонду становили 4,9 млрд грн, з яких майже 97% — надходження від ЄСВ.
Фінансова спроможність Фонду напряму залежить від ситуації на ринку праці та рівня зарплат.
📉Сукупні видатки становили 2,9 млрд грн і зростали значно повільніше.
🔎 Скоротилися видатки на професійне навчання, ваучери, компенсації роботодавцям і громадські роботи. Видатки на допомогу по безробіттю зросли незначно. Це пов’язано зі зменшенням кількості зареєстрованих безробітних через часткове відновлення зайнятості та нижчу реєстрацію нових шукачів роботи, попри збільшення з 1 січня фінансування цих програм.
🏭 Видатки на мікрогранти і гранти зросли насамперед за рахунок зростання виплат більш ніж вдвічі на створення або розвиток виробництв переробної промисловості. Водночас видатки на мікрогранти в межах програми «Власна справа» скоротилися, попри підвищення розмірів грантів, оскільки виплати за оновленими умовами стартували з лютого 2026 року.
💰 У І кварталі доходи Фонду становили 4,9 млрд грн, з яких майже 97% — надходження від ЄСВ.
Фінансова спроможність Фонду напряму залежить від ситуації на ринку праці та рівня зарплат.
📉Сукупні видатки становили 2,9 млрд грн і зростали значно повільніше.
🔎 Скоротилися видатки на професійне навчання, ваучери, компенсації роботодавцям і громадські роботи. Видатки на допомогу по безробіттю зросли незначно. Це пов’язано зі зменшенням кількості зареєстрованих безробітних через часткове відновлення зайнятості та нижчу реєстрацію нових шукачів роботи, попри збільшення з 1 січня фінансування цих програм.
🏭 Видатки на мікрогранти і гранти зросли насамперед за рахунок зростання виплат більш ніж вдвічі на створення або розвиток виробництв переробної промисловості. Водночас видатки на мікрогранти в межах програми «Власна справа» скоротилися, попри підвищення розмірів грантів, оскільки виплати за оновленими умовами стартували з лютого 2026 року.
Видатки на соціальні виплати: І кв. 2026
✅ У І кварталі на соцвиплати Мінсоцполітики спрямовано 106 млрд грн, що на 12% більше р/р. Зростання сформоване насамперед через підвищення соціальних стандартів з 1 січня, що автоматично збільшує розміри частини пенсій і соцдопомог.
💰 Пенсійний напрям залишається домінуючим: трансферт до ПФУ зріс на 13% і формує 57% усіх соціальних видатків. Додатковий ефект дала березнева індексація.
🏠 Більше коштів потребує й адресна підтримка вразливих домогосподарств: зростає чисельність малозабезпечених сімей і збільшується розмір державних допомог.
👶 Посилюється фокус на підтримці сімей з дітьми: підвищено допомогу при народженні до 50 тис. грн та запущено виплати по догляду за дитиною і єЯсла. Це відповідь на різке падіння народжуваності (–38,4% до 2021 року).
⚡️ Натомість субсидії і пільги показують зворотну динаміку: попри більше отримувачів, середній розмір виплат знижується через нижчі нарахування за енергоносії в умовах пошкодженої інфраструктури.
✅ У І кварталі на соцвиплати Мінсоцполітики спрямовано 106 млрд грн, що на 12% більше р/р. Зростання сформоване насамперед через підвищення соціальних стандартів з 1 січня, що автоматично збільшує розміри частини пенсій і соцдопомог.
💰 Пенсійний напрям залишається домінуючим: трансферт до ПФУ зріс на 13% і формує 57% усіх соціальних видатків. Додатковий ефект дала березнева індексація.
🏠 Більше коштів потребує й адресна підтримка вразливих домогосподарств: зростає чисельність малозабезпечених сімей і збільшується розмір державних допомог.
👶 Посилюється фокус на підтримці сімей з дітьми: підвищено допомогу при народженні до 50 тис. грн та запущено виплати по догляду за дитиною і єЯсла. Це відповідь на різке падіння народжуваності (–38,4% до 2021 року).
⚡️ Натомість субсидії і пільги показують зворотну динаміку: попри більше отримувачів, середній розмір виплат знижується через нижчі нарахування за енергоносії в умовах пошкодженої інфраструктури.
Новий випуск «Трекера фінансової підтримки» — ІІ квартал 2026
🎉 Інститут KSE запустив «Трекер фінансової підтримки України» — новий щоквартальний аналітичний продукт, що охоплює обсяг, структуру та механізми зовнішнього фінансування України, а також ризики та перспективи міжнародної бюджетної підтримки.
📊 Найголовніше у першому кварталі:
— Україна отримала $5,5 млрд зовнішньої фінансової допомоги. В тому числі $4 млрд надійшли у вигляді грантів, а $1,5 млрд — у вигляді позик.
— Основним джерелом фінансування залишався механізм ERA, гарантований доходами від заморожених російських активів. Завдяки цьому механізму у І кварталі 2026 року Україна отримала гранти на суму $3,8 млрд від США, Канади та Японії.
— У березні МВФ схвалив нову чотирирічну програму розширеного фінансування на суму $8,1 млрд, і Україна отримала перший транш у розмірі $1,5 млрд.
🔗 Повна версія – за посиланням
🎉 Інститут KSE запустив «Трекер фінансової підтримки України» — новий щоквартальний аналітичний продукт, що охоплює обсяг, структуру та механізми зовнішнього фінансування України, а також ризики та перспективи міжнародної бюджетної підтримки.
📊 Найголовніше у першому кварталі:
— Україна отримала $5,5 млрд зовнішньої фінансової допомоги. В тому числі $4 млрд надійшли у вигляді грантів, а $1,5 млрд — у вигляді позик.
— Основним джерелом фінансування залишався механізм ERA, гарантований доходами від заморожених російських активів. Завдяки цьому механізму у І кварталі 2026 року Україна отримала гранти на суму $3,8 млрд від США, Канади та Японії.
— У березні МВФ схвалив нову чотирирічну програму розширеного фінансування на суму $8,1 млрд, і Україна отримала перший транш у розмірі $1,5 млрд.
🔗 Повна версія – за посиланням
У травні видатки загального фонду держбюджету плануються на рівні 400,8 млрд грн, що на 13,6% більше, ніж роком раніше. Основним напрямком фінансування залишається сектор оборони та безпеки на який припадає 49,4% всіх видатків.
Оскільки процес перенесення видатків продовжився і в квітні, результатом чого стало зменшення фінансового ресурсу у IV кварталі ще на 75 млрд грн, планові травневі показники також зазнали змін. Відтак планові показники на травень зросли на 11,2 млрд грн порівняно з минулим розписом на цей місяць. Ймовірно відповідна тенденція продовжиться, особливо з вже узгодженим процесом змін до бюджету, які передбачають 1,56 трлн грн збільшення видатків, що в свою чергу значно підніме планові показники в наступні місяці.
Оскільки процес перенесення видатків продовжився і в квітні, результатом чого стало зменшення фінансового ресурсу у IV кварталі ще на 75 млрд грн, планові травневі показники також зазнали змін. Відтак планові показники на травень зросли на 11,2 млрд грн порівняно з минулим розписом на цей місяць. Ймовірно відповідна тенденція продовжиться, особливо з вже узгодженим процесом змін до бюджету, які передбачають 1,56 трлн грн збільшення видатків, що в свою чергу значно підніме планові показники в наступні місяці.
Новий випуск «Огляд державного боргу: 2025 рік»
🎉 Центр аналізу публічних фінансів і публічного управління KSE Institute підготував новий огляд державного боргу України за 2025.
📊 Найголовніше у 2025 році:
— За підсумками 2025 року державний борг України сягнув $213,3 млрд, або майже 101% ВВП. За рік він зріс на $47,2 млрд — насамперед через нові зовнішні запозичення.
— ЄС залишається головним кредитором України: борг перед Євросоюзом зріс до $82,7 млрд, а частка боргу, номінованого в євро в борговому портфелі — до 45%. Загалом 79% держборгу номіновано в іноземній валюті.
— Борговий портфель покращився за всіма ключовими показниками ризику. Середньозважений строк до погашення зріс з 11,4 до 13,4 року, а середньозважена вартість боргу знизилась з 5,1% до 4,6%.
🔗 Повна версія – за посиланням
🎉 Центр аналізу публічних фінансів і публічного управління KSE Institute підготував новий огляд державного боргу України за 2025.
📊 Найголовніше у 2025 році:
— За підсумками 2025 року державний борг України сягнув $213,3 млрд, або майже 101% ВВП. За рік він зріс на $47,2 млрд — насамперед через нові зовнішні запозичення.
— ЄС залишається головним кредитором України: борг перед Євросоюзом зріс до $82,7 млрд, а частка боргу, номінованого в євро в борговому портфелі — до 45%. Загалом 79% держборгу номіновано в іноземній валюті.
— Борговий портфель покращився за всіма ключовими показниками ризику. Середньозважений строк до погашення зріс з 11,4 до 13,4 року, а середньозважена вартість боргу знизилась з 5,1% до 4,6%.
🔗 Повна версія – за посиланням
Бюджетний барометр за квітень 2026
🤔Що відбулося з бюджетом у квітні?
📍Чи виконаний план доходів за основними податками?
📍Чи достатньо було міжнародної підтримки?
📍Які ризики будуть актуальними в наступні місяці?
Про ці та інші деталі читайте в Бюджетному барометрі за квітень 2026 року
🤔Що відбулося з бюджетом у квітні?
📍Чи виконаний план доходів за основними податками?
📍Чи достатньо було міжнародної підтримки?
📍Які ризики будуть актуальними в наступні місяці?
Про ці та інші деталі читайте в Бюджетному барометрі за квітень 2026 року
Новий випуск Fiscal Digest Q1 2026: між потребами оборони та стійкістю державних фінансів
📊 Попри відносно стабільні доходи у Q1 2026, публічні фінанси України зазнали тиску через затримки й невизначеність зовнішнього фінансування, повільніше виконання умов програм підтримки та зростання видатків, передусім, оборони й соцпрограм. Це майже вичерпало резервний фонд, спричинило потребу дострокового перерозподілу оборонних видатків з кінця року та підкреслило залежність від міжнародної фінансової підтримки.
💡 Ключові акценти випуску:
• Доходи бюджету зросли на 6,1% до $23,5 млрд, але внутрішній попит залишався слабким та нерівномірним;
• Видатки на оборону та безпеку становили 69,9% усіх видатків бюджету, підкреслюючи домінування воєнних потреб в структурі бюджету;
• Дефіцит бюджету сягнув $3 млрд, але відтермінування боргу до 2030 року сприяло підтримці фіскальної стабільності.
🔎 Повний текст за посиланням
📊 Попри відносно стабільні доходи у Q1 2026, публічні фінанси України зазнали тиску через затримки й невизначеність зовнішнього фінансування, повільніше виконання умов програм підтримки та зростання видатків, передусім, оборони й соцпрограм. Це майже вичерпало резервний фонд, спричинило потребу дострокового перерозподілу оборонних видатків з кінця року та підкреслило залежність від міжнародної фінансової підтримки.
💡 Ключові акценти випуску:
• Доходи бюджету зросли на 6,1% до $23,5 млрд, але внутрішній попит залишався слабким та нерівномірним;
• Видатки на оборону та безпеку становили 69,9% усіх видатків бюджету, підкреслюючи домінування воєнних потреб в структурі бюджету;
• Дефіцит бюджету сягнув $3 млрд, але відтермінування боргу до 2030 року сприяло підтримці фіскальної стабільності.
🔎 Повний текст за посиланням
Податкові надходження загального фонду держбюджету: квітень 2026
У квітні податкові надходження перевищили план на 3,8 млрд грн. Головна причина — кращі, ніж очікувалося, показники імпортного ПДВ, який забезпечив найбільше перевиконання через стабільно високу вартість нафтопродуктів. На вартість пального продовжує впливати військово-політична невизначеність на Близькому Сході.
Надходження від податку на прибуток також перевищили очікування. Імовірно, це пов’язано з тим, що частина платників здійснила сплату ще у квітні, не очікуючи завершення граничного строку сплати податку за І квартал.
ПДФО та військовий збір теж перевищили план завдяки зростанню зарплат.
Водночас план по внутрішньому ПДВ, акцизам, митам не виконаний в основному через безпекові ризики та наслідки атак ворога на електроенергетику, які вплинули на ділову активність бізнесу.
У квітні податкові надходження перевищили план на 3,8 млрд грн. Головна причина — кращі, ніж очікувалося, показники імпортного ПДВ, який забезпечив найбільше перевиконання через стабільно високу вартість нафтопродуктів. На вартість пального продовжує впливати військово-політична невизначеність на Близькому Сході.
Надходження від податку на прибуток також перевищили очікування. Імовірно, це пов’язано з тим, що частина платників здійснила сплату ще у квітні, не очікуючи завершення граничного строку сплати податку за І квартал.
ПДФО та військовий збір теж перевищили план завдяки зростанню зарплат.
Водночас план по внутрішньому ПДВ, акцизам, митам не виконаний в основному через безпекові ризики та наслідки атак ворога на електроенергетику, які вплинули на ділову активність бізнесу.
Фінансування бюджету у квітні 2026 року
✅ Загальні надходження державного бюджету у вигляді кредитів та грантів у квітні 2026 року склали 82,6 млрд грн ($1.9 млрд в еквіваленті).
📆 Загалом за чотири місяці 2026 року було залучено 244,3 млрд грн (5 млрд дол. США) позик.
💰 Фінансова підтримка в межах механізму ERA продовжує відігравати важливу роль для фіскальної стійкості України. У 2026 році до державного бюджету надійшло 5,1 млрд дол. США грантів від США, Канади та Японії. Ще 1 млрд дол США від Великої Британії в межах програми було отримано на оборонні потреби.
🇪🇺 Після завершення виборів в Угорщині в Раді ЄС вдалось досягти консенсусу та схвалити остаточне рішення, необхідне для запуску нового фінансового інструменту для України – Ukraine Support Loan обсягом до 90 млрд євро на 2026–2027 роки.
✅ Загальні надходження державного бюджету у вигляді кредитів та грантів у квітні 2026 року склали 82,6 млрд грн ($1.9 млрд в еквіваленті).
📆 Загалом за чотири місяці 2026 року було залучено 244,3 млрд грн (5 млрд дол. США) позик.
💰 Фінансова підтримка в межах механізму ERA продовжує відігравати важливу роль для фіскальної стійкості України. У 2026 році до державного бюджету надійшло 5,1 млрд дол. США грантів від США, Канади та Японії. Ще 1 млрд дол США від Великої Британії в межах програми було отримано на оборонні потреби.
🇪🇺 Після завершення виборів в Угорщині в Раді ЄС вдалось досягти консенсусу та схвалити остаточне рішення, необхідне для запуску нового фінансового інструменту для України – Ukraine Support Loan обсягом до 90 млрд євро на 2026–2027 роки.
Фактичний прожитковий мінімум більш ніж утричі перевищує законодавчо встановлений
На початку 2025 року фактичний прожитковий мінімум перевищував законодавчо встановлений для всіх соціально-демографічних груп, на одну особу він був у 3,1 раза більшим.
На початку 2026 року цей розрив скоротився на 3,5%, і для однієї особи співвідношення вже становило близько 3 разів.
Для працездатних осіб ситуація погіршилася, розрив зріс приблизно на 25,3% — до 3,3 раза. Тобто законодавчий прожитковий мінімум для працездатного населення ще більше відірвався від реальних витрат.
У співвідношенні з мінімальною заробітною платою (МЗП), цей дисбаланс є сильнішим. На початок 2026 року законодавчий прожитковий мінімум для працездатних осіб був у 2,6 раза меншим за МЗП, фактичний прожитковий мінімум для працездатних осіб був у 1,28 раза більшим за МЗП.
Законодавчий прожитковий мінімум не відображає реальну вартість життя, а мінімальна заробітна плата не покриває навіть базового фактичного рівня споживання працездатної особи.
На початку 2025 року фактичний прожитковий мінімум перевищував законодавчо встановлений для всіх соціально-демографічних груп, на одну особу він був у 3,1 раза більшим.
На початку 2026 року цей розрив скоротився на 3,5%, і для однієї особи співвідношення вже становило близько 3 разів.
Для працездатних осіб ситуація погіршилася, розрив зріс приблизно на 25,3% — до 3,3 раза. Тобто законодавчий прожитковий мінімум для працездатного населення ще більше відірвався від реальних витрат.
У співвідношенні з мінімальною заробітною платою (МЗП), цей дисбаланс є сильнішим. На початок 2026 року законодавчий прожитковий мінімум для працездатних осіб був у 2,6 раза меншим за МЗП, фактичний прожитковий мінімум для працездатних осіб був у 1,28 раза більшим за МЗП.
Законодавчий прожитковий мінімум не відображає реальну вартість життя, а мінімальна заробітна плата не покриває навіть базового фактичного рівня споживання працездатної особи.
✅ Вийшов черговий випуск нашого щомісячного аналітичного продукту.
❓ Що змінюється у повноваженнях і кадровій політиці громад?
❓ Чи продовжує зростати фінансова спроможність місцевих бюджетів?
❓ Як зміна характеру війни впливає на громади?
📊 У квітні фіксуємо кілька важливих змін:
— Парламент ухвалив у першому читанні рамковий законопроєкт про розподіл повноважень між державою, областями та громадами; з осені 2026 року готується поступове повернення конкурсного добору кадрів ОМС
— доходи місцевих бюджетів зростають швидше за інфляцію (+17,9% р/р при інфляції 9,4%), драйвером залишається ПДФО (+21%)
— безпековий тиск посилюється: 3 084 обстріли та 792 ураження інфраструктури (+253,6% р/р), понад 84% ударів — повітряні та дронові атаки по житлу й енергетиці
— міжмуніципальне співробітництво стає більш практичним: 8 нових договорів навколо освіти, інклюзії, цивільного захисту та підтримки переміщених мешканців
🔗 Повна версія – за посиланням
❓ Що змінюється у повноваженнях і кадровій політиці громад?
❓ Чи продовжує зростати фінансова спроможність місцевих бюджетів?
❓ Як зміна характеру війни впливає на громади?
📊 У квітні фіксуємо кілька важливих змін:
— Парламент ухвалив у першому читанні рамковий законопроєкт про розподіл повноважень між державою, областями та громадами; з осені 2026 року готується поступове повернення конкурсного добору кадрів ОМС
— доходи місцевих бюджетів зростають швидше за інфляцію (+17,9% р/р при інфляції 9,4%), драйвером залишається ПДФО (+21%)
— безпековий тиск посилюється: 3 084 обстріли та 792 ураження інфраструктури (+253,6% р/р), понад 84% ударів — повітряні та дронові атаки по житлу й енергетиці
— міжмуніципальне співробітництво стає більш практичним: 8 нових договорів навколо освіти, інклюзії, цивільного захисту та підтримки переміщених мешканців
🔗 Повна версія – за посиланням
📊У І кв. 2026 р. в офіційному безробітті – 81% жінок. Частково це через нижчу реєстрацію чоловіків (мобілізаційні ризики), але вікова структура вказує і на системні бар’єри.
📈Найбільша частка жінок – у групі 25-39 років (83%). На онлайн-платформах пошуку роботи в цій же групі – 63% жінок. Це вік, коли догляд за дітьми, кар’єрні перерви та нестача гнучких вакансій - критичні бар’єри. Для групи 15-19 років, наприклад, такого розриву немає.
📉Після 55 років ситуація інша: 77% жінок у ДСЗ проти 45% на онлайн-платформах. Це може свідчити про вікові упередження роботодавців і нижчу цифрову залученість, що дуже звужує можливості пошуку роботи.
📌ДСЗ працевлаштовує 19% зареєстрованих – однаково для жінок і чоловіків. Але жінок серед безробітних більше, тому рівний показник не означає рівних можливостей. Проблема не у пошуку, а в доступі до роботи. Потрібні комплексні рішення: розвиток доглядової інфраструктури, гнучкі формати зайнятості, підтримка для старших шукачів роботи.
📈Найбільша частка жінок – у групі 25-39 років (83%). На онлайн-платформах пошуку роботи в цій же групі – 63% жінок. Це вік, коли догляд за дітьми, кар’єрні перерви та нестача гнучких вакансій - критичні бар’єри. Для групи 15-19 років, наприклад, такого розриву немає.
📉Після 55 років ситуація інша: 77% жінок у ДСЗ проти 45% на онлайн-платформах. Це може свідчити про вікові упередження роботодавців і нижчу цифрову залученість, що дуже звужує можливості пошуку роботи.
📌ДСЗ працевлаштовує 19% зареєстрованих – однаково для жінок і чоловіків. Але жінок серед безробітних більше, тому рівний показник не означає рівних можливостей. Проблема не у пошуку, а в доступі до роботи. Потрібні комплексні рішення: розвиток доглядової інфраструктури, гнучкі формати зайнятості, підтримка для старших шукачів роботи.
У квітні видатки загального фонду державного бюджету становили 433,1 млрд грн, або 100,7% від плану (430 млрд грн). Таким чином, уперше від початку року план видатків загального фонду було виконано.
Водночас уже другий місяць поспіль відбувається перенесення планового фінансового ресурсу з останніх місяців року на поточні. Зокрема, до 220 млрд грн, перенесених із IV кварталу в березні, у квітні було додатково спрямовано ще 53,1 млрд грн.
Попри те, що частина ресурсу, передбаченого на кінець року, вже використовується для фінансування поточних видатків, ситуація загалом не є контрольованою. Це пояснюється затвердженням ЄС Ukraine Support Loan та відповідними змінами до бюджету, які ініціював Уряд.
Зміни передбачають збільшення фінансування сектору оборони на 1,56 трлн грн, що найвірогідніше нівелює ризик нестачі коштів наприкінці року. Крім того, передбачено 40 млрд грн на захист критичної інфраструктури від атак на енергосистему, а також 40 млрд грн до резервного фонду.
Водночас уже другий місяць поспіль відбувається перенесення планового фінансового ресурсу з останніх місяців року на поточні. Зокрема, до 220 млрд грн, перенесених із IV кварталу в березні, у квітні було додатково спрямовано ще 53,1 млрд грн.
Попри те, що частина ресурсу, передбаченого на кінець року, вже використовується для фінансування поточних видатків, ситуація загалом не є контрольованою. Це пояснюється затвердженням ЄС Ukraine Support Loan та відповідними змінами до бюджету, які ініціював Уряд.
Зміни передбачають збільшення фінансування сектору оборони на 1,56 трлн грн, що найвірогідніше нівелює ризик нестачі коштів наприкінці року. Крім того, передбачено 40 млрд грн на захист критичної інфраструктури від атак на енергосистему, а також 40 млрд грн до резервного фонду.
У квітні видатки спеціального фонду державного бюджету становили 121,7 млрд грн, що вдвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року. Основним джерелом фінансування залишається міжнародна матеріально-технічна допомога, що зумовлює високу частку видатків на оборону та безпеку — 89%, а зростання фінансування насамперед забезпечене збільшенням надходжень за ключовою програмою Міністерства оборони із забезпечення технікою та обладнанням — видатки за нею зросли на 48,4 млрд грн р/р.
Водночас фінансування більшості цивільних розпорядників також збільшилося. Видатки Міністерства освіти і науки зросли на 100 млн грн, а Міністерства економіки — на 400 млн грн. Водночас Міністерство охорони здоров'я стало єдиним великим розпорядником, фінансування якого скоротилося — на 400 млн грн.
Водночас фінансування більшості цивільних розпорядників також збільшилося. Видатки Міністерства освіти і науки зросли на 100 млн грн, а Міністерства економіки — на 400 млн грн. Водночас Міністерство охорони здоров'я стало єдиним великим розпорядником, фінансування якого скоротилося — на 400 млн грн.
Тимчасовий захист в ЄС+: І кв. 2026
📊 Станом на 31.03.2026 тимчасовий захист (ТЗ) у 27 країнах ЄС, а також у Норвегії, Швейцарії, Ліхтенштейні, Ісландії мають 4,4 млн українців (+2% р/р). Найбільше українців зосереджено в Німеччині, Польщі, Чехії, Іспанії та Румунії.
👥 Кількість жінок скоротилась на 2%, чоловіків — зросла на 8%. Найбільший приріст нових рішень для чоловіків — вікова група 18–34 роки (+60% р/р) після набуття чинності постанови про виїзд за кордон для чоловіків 18–22 років (серпень 2025).
📍 В Німеччині зосереджено найбільше українців під ТЗ — 1,2 млн (+8% р/р) завдяки високому рівню соціальної підтримки. Польща фіксує - 4%, Іспанія +12%, Румунія +14%. Найбільше скорочення — Італія (-80%).
🔄 Зміни в окремих країнах пов'язані як із внутрішньою мобільністю між країнами ЄС, так і з переходом частини людей на інші правові підстави — довгострокове, постійне проживання тощо.
📅 Механізм тимчасового захисту діє до 4.03.2027, а країни ЄС вже готуються до переходу на інші правові статуси перебування.
📊 Станом на 31.03.2026 тимчасовий захист (ТЗ) у 27 країнах ЄС, а також у Норвегії, Швейцарії, Ліхтенштейні, Ісландії мають 4,4 млн українців (+2% р/р). Найбільше українців зосереджено в Німеччині, Польщі, Чехії, Іспанії та Румунії.
👥 Кількість жінок скоротилась на 2%, чоловіків — зросла на 8%. Найбільший приріст нових рішень для чоловіків — вікова група 18–34 роки (+60% р/р) після набуття чинності постанови про виїзд за кордон для чоловіків 18–22 років (серпень 2025).
📍 В Німеччині зосереджено найбільше українців під ТЗ — 1,2 млн (+8% р/р) завдяки високому рівню соціальної підтримки. Польща фіксує - 4%, Іспанія +12%, Румунія +14%. Найбільше скорочення — Італія (-80%).
🔄 Зміни в окремих країнах пов'язані як із внутрішньою мобільністю між країнами ЄС, так і з переходом частини людей на інші правові підстави — довгострокове, постійне проживання тощо.
📅 Механізм тимчасового захисту діє до 4.03.2027, а країни ЄС вже готуються до переходу на інші правові статуси перебування.