Фінансування бюджету у лютому 2026 року
⬆️ Загальні надходження державного бюджету у вигляді кредитів та грантів у лютому 2026 року склали 127,2 млрд грн ($3 млрд в еквіваленті).
З них:
— 62,9 млрд грн ($1,5 млрд) – гранти;
— 64,3 млрд грн ($1,5 млрд) — внутрішньо державні запозичення.
📊 Із зовнішніх джерел у лютому кошти надходили у вигляді грантів:
— 33,2 млрд грн ($774 млн) від МБРР в рамках реалізації проекту «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні» (PEACE in Ukraine);
— 29,7 млрд грн ($690,8 млн) у межах механізму ERA:
• $544 млн – внесок Уряду Японії;
• $146 млн – внесок Канади;
• $0,8 млн – внесок Цільового фонду багатьох донорів PEACE in Ukraine.
✅ З початку запровадження, в межах механізму ERA Україна отримала 1,8 трлн грн ($42,8 млрд) міжнародної фінансової допомоги:
— 854,9 млрд грн (€18,1 млрд) – від ЄС;
— 661 млрд грн ($15,7 млрд) – гранти від Світового банку;
— 148,7 млрд грн (CAD 5 млрд) – від Канади;
— 80,7 млрд грн (£1,5 млрд) – від Великої Британії (спрямовані на військові потреби).
📊 На обслуговування та погашення державного боргу у лютому було спрямовано 86,8 млрд грн:
— 58,2 млрд грн (99,5% від плану) — погашення;
— 28,6 млрд грн (76,4% від плану) — обслуговування.
✅ У лютому 2026 року на погашення і обслуговування державного боргу спрямовано на 22,5 млрд грн більше коштів, ніж залучено нових позик.
⬆️ Загальні надходження державного бюджету у вигляді кредитів та грантів у лютому 2026 року склали 127,2 млрд грн ($3 млрд в еквіваленті).
З них:
— 62,9 млрд грн ($1,5 млрд) – гранти;
— 64,3 млрд грн ($1,5 млрд) — внутрішньо державні запозичення.
📊 Із зовнішніх джерел у лютому кошти надходили у вигляді грантів:
— 33,2 млрд грн ($774 млн) від МБРР в рамках реалізації проекту «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні» (PEACE in Ukraine);
— 29,7 млрд грн ($690,8 млн) у межах механізму ERA:
• $544 млн – внесок Уряду Японії;
• $146 млн – внесок Канади;
• $0,8 млн – внесок Цільового фонду багатьох донорів PEACE in Ukraine.
✅ З початку запровадження, в межах механізму ERA Україна отримала 1,8 трлн грн ($42,8 млрд) міжнародної фінансової допомоги:
— 854,9 млрд грн (€18,1 млрд) – від ЄС;
— 661 млрд грн ($15,7 млрд) – гранти від Світового банку;
— 148,7 млрд грн (CAD 5 млрд) – від Канади;
— 80,7 млрд грн (£1,5 млрд) – від Великої Британії (спрямовані на військові потреби).
📊 На обслуговування та погашення державного боргу у лютому було спрямовано 86,8 млрд грн:
— 58,2 млрд грн (99,5% від плану) — погашення;
— 28,6 млрд грн (76,4% від плану) — обслуговування.
✅ У лютому 2026 року на погашення і обслуговування державного боргу спрямовано на 22,5 млрд грн більше коштів, ніж залучено нових позик.
Новий випуск аналітичного продукту KSE Institute — Ukraine Human Capital Chartbook (березень 2026)
📊 Стан людського капіталу все більше стає одним із ключових факторів економічного розвитку, ринку праці та стійкості публічних фінансів. Нове дослідження KSE Institute показує головні соціально-демографічні і економічні тренди країни.
❗️Кілька ключових висновків:
👥 База платників податків та платежів скорочується: у 2025 році 10,7 млн працюючих фактично утримують майже таку ж кількість пенсіонерів.
💼 На ринку праці формується дефіцит кадрів, навіть попри відносно високий рівень безробіття.
💰 Соціальні стандарти суттєво відстають від реальної вартості життя, а більшість пенсіонерів отримує доходи нижче фактичного прожиткового мінімуму (в т.ч. через це 27,6% пенсіонерів (2,8 млн осіб) продовжують працювати)
🌍 Масове повернення українців з-за кордону поки малоймовірне, що створює довгострокові ризики (~5,9 млн українців залишаються за межами країни, 90% у ЄС)
Повний текст дослідження — за посиланням
📊 Стан людського капіталу все більше стає одним із ключових факторів економічного розвитку, ринку праці та стійкості публічних фінансів. Нове дослідження KSE Institute показує головні соціально-демографічні і економічні тренди країни.
❗️Кілька ключових висновків:
👥 База платників податків та платежів скорочується: у 2025 році 10,7 млн працюючих фактично утримують майже таку ж кількість пенсіонерів.
💼 На ринку праці формується дефіцит кадрів, навіть попри відносно високий рівень безробіття.
💰 Соціальні стандарти суттєво відстають від реальної вартості життя, а більшість пенсіонерів отримує доходи нижче фактичного прожиткового мінімуму (в т.ч. через це 27,6% пенсіонерів (2,8 млн осіб) продовжують працювати)
🌍 Масове повернення українців з-за кордону поки малоймовірне, що створює довгострокові ризики (~5,9 млн українців залишаються за межами країни, 90% у ЄС)
Повний текст дослідження — за посиланням
Фонд безробіття значно збільшує видатки на зайнятість і бізнес у 2026 році
У 2026 році бюджет Фонду на випадок безробіття становитиме 26,3 млрд грн (+10% до 2025 року).
📍Доходи фонду поточного року (без залишків) зростуть до 21,6 млрд грн (+16%) через підвищення зарплат, з яких сплачується ЄСВ (основне джерело надходжень фонду):
• мінімальна зарплата зросла до 8 647 грн (+8,1%);
• середня зарплата збільшилась на 30% за рік значною мірою через дефіцит робочої сили.
💼 Найбільше зростають видатки на зайнятість - з 5,7 млрд грн до 10,1 млрд грн (+79%).
Це пов’язано з:
• підвищенням допомоги по безробіттю;
• розширенням програм навчання і перекваліфікації;
• більшими компенсаціями роботодавцям за працевлаштування ВПО та людей з інвалідністю;
• компенсаціями за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю.
З 1 січня 2026 року виплати допомоги по безробіттю збільшено в середньому на 8–10%.
🚀 Зростає підтримка бізнесу - фінансування мікрогрантів і грантів для підприємців збільшиться з 4,8 млрд грн до 7,6 млрд грн (+59%).
Ці кошти спрямовані на створення нових бізнесів і робочих місць.
💰Залишки Фонду третій рік поспіль перераховуються до держбюджету.
У 2026 році це 4,6 млрд грн, що на 440 млн грн менше, ніж торік. Кошти спрямовуються на економічні програми, інвестиційні проєкти та гуманітарне розмінування.
При цьому у 2026 році планується використати всі надходження фонду, тому залишок на кінець року не очікується.
У 2026 році бюджет Фонду на випадок безробіття становитиме 26,3 млрд грн (+10% до 2025 року).
📍Доходи фонду поточного року (без залишків) зростуть до 21,6 млрд грн (+16%) через підвищення зарплат, з яких сплачується ЄСВ (основне джерело надходжень фонду):
• мінімальна зарплата зросла до 8 647 грн (+8,1%);
• середня зарплата збільшилась на 30% за рік значною мірою через дефіцит робочої сили.
💼 Найбільше зростають видатки на зайнятість - з 5,7 млрд грн до 10,1 млрд грн (+79%).
Це пов’язано з:
• підвищенням допомоги по безробіттю;
• розширенням програм навчання і перекваліфікації;
• більшими компенсаціями роботодавцям за працевлаштування ВПО та людей з інвалідністю;
• компенсаціями за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю.
З 1 січня 2026 року виплати допомоги по безробіттю збільшено в середньому на 8–10%.
🚀 Зростає підтримка бізнесу - фінансування мікрогрантів і грантів для підприємців збільшиться з 4,8 млрд грн до 7,6 млрд грн (+59%).
Ці кошти спрямовані на створення нових бізнесів і робочих місць.
💰Залишки Фонду третій рік поспіль перераховуються до держбюджету.
У 2026 році це 4,6 млрд грн, що на 440 млн грн менше, ніж торік. Кошти спрямовуються на економічні програми, інвестиційні проєкти та гуманітарне розмінування.
При цьому у 2026 році планується використати всі надходження фонду, тому залишок на кінець року не очікується.
Бюджетний барометр за лютий 2026
🤔Що відбулося з бюджетом у лютому?
📍Чи виконаний план доходів за основними податками?
📍Чи достатньо було міжнародної підтримки?
📍Які ризики будуть актуальними в наступні місяці?
Про ці та інші деталі читайте в Бюджетному барометрі за лютий 2026 року
🤔Що відбулося з бюджетом у лютому?
📍Чи виконаний план доходів за основними податками?
📍Чи достатньо було міжнародної підтримки?
📍Які ризики будуть актуальними в наступні місяці?
Про ці та інші деталі читайте в Бюджетному барометрі за лютий 2026 року
❓Бюджетний барометр. Що вдалось та не вдалось у лютому?
✅ У лютому до загального фонду державного бюджету надійшло 155,2 млрд грн податкових надходжень, що на 5% більше, ніж планувалося. Перевиконання плану було майже за всіма ключовими податками – внутрішній ПДВ, ПДФО, акциз і податок на прибуток, а рентна плата суттєво перевищила план. Водночас імпортний ПДВ надійшов практично на рівні плану.
✅ У лютому Уряд затвердив бюджет Пенсійного фонду України на 2026 рік. Вперше з 2022 року бюджет ПФУ ухвалено у І квартал року, що стало можливим завдяки відпрацьованій у 2025 році новій структурі видатків та функцій ПФУ. Доходи ПФУ за планом виростуть на 27,3%, а видатки - на 34,5% і становитимуть по 1 263,3 млрд грн відповідно. Із цієї суми 1 трлн грн (79,3%) передбачено на пенсійні виплати.
❌ Попри перевиконання плану надходжень від більшості ключових податків, у лютому загалом зафіксовано недовиконання розпису доходів загального фонду. До загального фонду надійшло 224,8 млрд грн, що на 26,1% або 79,3 млрд грн менше від запланованого обсягу. Вирішальним чинником стало те, що фактичний обсяг грантової допомоги виявився значно нижчим за план: замість запланованих 149,2 млрд грн надійшло 62,9 млрд грн грантів через рахунки Світового банку за механізмом ERA (пакет сформований за рахунок коштів Канади, Японії та США).
❌ Недовиконання планових показників касових видатків загального фонду становить 11,5% або 39,2 млрд грн. Це може свідчити про неможливість профінансувати заплановані видатки бюджету в повному обсязі через операційні проблеми. Зокрема, за даними Мінфіну, станом на 16 лютого було затверджено лише 345 паспортів бюджетних програм із 452, що мають бути затверджені в поточному році. Водночас частково нижчий рівень видатків пояснюється економією на обслуговуванні державного боргу - виконання склало лише 76,3% від плану.
Про ці та інші деталі читайте в Бюджетному барометрі за лютий 2026 року
✅ У лютому до загального фонду державного бюджету надійшло 155,2 млрд грн податкових надходжень, що на 5% більше, ніж планувалося. Перевиконання плану було майже за всіма ключовими податками – внутрішній ПДВ, ПДФО, акциз і податок на прибуток, а рентна плата суттєво перевищила план. Водночас імпортний ПДВ надійшов практично на рівні плану.
✅ У лютому Уряд затвердив бюджет Пенсійного фонду України на 2026 рік. Вперше з 2022 року бюджет ПФУ ухвалено у І квартал року, що стало можливим завдяки відпрацьованій у 2025 році новій структурі видатків та функцій ПФУ. Доходи ПФУ за планом виростуть на 27,3%, а видатки - на 34,5% і становитимуть по 1 263,3 млрд грн відповідно. Із цієї суми 1 трлн грн (79,3%) передбачено на пенсійні виплати.
❌ Попри перевиконання плану надходжень від більшості ключових податків, у лютому загалом зафіксовано недовиконання розпису доходів загального фонду. До загального фонду надійшло 224,8 млрд грн, що на 26,1% або 79,3 млрд грн менше від запланованого обсягу. Вирішальним чинником стало те, що фактичний обсяг грантової допомоги виявився значно нижчим за план: замість запланованих 149,2 млрд грн надійшло 62,9 млрд грн грантів через рахунки Світового банку за механізмом ERA (пакет сформований за рахунок коштів Канади, Японії та США).
❌ Недовиконання планових показників касових видатків загального фонду становить 11,5% або 39,2 млрд грн. Це може свідчити про неможливість профінансувати заплановані видатки бюджету в повному обсязі через операційні проблеми. Зокрема, за даними Мінфіну, станом на 16 лютого було затверджено лише 345 паспортів бюджетних програм із 452, що мають бути затверджені в поточному році. Водночас частково нижчий рівень видатків пояснюється економією на обслуговуванні державного боргу - виконання склало лише 76,3% від плану.
Про ці та інші деталі читайте в Бюджетному барометрі за лютий 2026 року
❓Бюджетний барометр за лютий. Що далі та які ключові ризики?
✳️ Україна знову отримала підтримку від МВФ. 26 лютого МВФ ухвалив нову 48-місячну Програму розширеного фінансування (EFF) для України в розмірі 5,9 млрд СПЗ (близько 8,1 млрд дол. США). Нова програма традиційно містить низку структурних маяків, які Україна пообіцяла виконати. 3-го березня Міністерство фінансів повідомило, що перший транш у сумі 1,5 млрд дол. США Україна вже отримала.
✳️ У межах нової чотирирічної програми МВФ уряд зобов’язується до кінця березня 2026 року розробити та подати до парламенту пакет законодавчих змін для підвищення доходів бюджету. Ініціативи стосуватимуться оподаткування доходів через цифрові платформи, скасування неоподатковуваного порогу для дрібних поштових відправлень, а також поширення ПДВ на ФОПів на спрощеній системі оподаткування, через скасування пільг. Уряд також має законодавчо визначити постійне застосування ставки військового збору в розмірі 5%.
❗️Подальша ескалація на фронті, нестійка ситуації в енергетичному секторі України, а також затяжний конфлікт на Близькому Сході є головними ризиками невиконання планових показників податкових надходжень. Вони можуть стати причинами погіршення ділової активності бізнесу та зниження добробуту громадян і, як наслідок, скорочення податкової бази в першу чергу для податків на прибутки й доходи. Це впливатиме на загальне виконання дохідної частини бюджету і як наслідок – на своєчасне та повне фінансування запланованих видатків (високий ризик).
❗️Затримка або неповне отримання Україною запланованої міжнародної фінансової допомоги. З одного боку, напередодні парламентських виборів в Угорщині уряд Віктора Орбана активізував антиукраїнську риторику та блокує погоджений ЄС кредит для України обсягом 90 млрд євро. Це може призвести до затримок у надходженні зовнішнього фінансування за новою програмою. З іншого боку, Україна не виконує вчасно низку кроків необхідних для отримання фінансування в рамках програми Ukraine Facility в повному обсязі (середній ризик).
Про ці та інші деталі читайте в Бюджетному барометрі за лютий 2026 року
✳️ Україна знову отримала підтримку від МВФ. 26 лютого МВФ ухвалив нову 48-місячну Програму розширеного фінансування (EFF) для України в розмірі 5,9 млрд СПЗ (близько 8,1 млрд дол. США). Нова програма традиційно містить низку структурних маяків, які Україна пообіцяла виконати. 3-го березня Міністерство фінансів повідомило, що перший транш у сумі 1,5 млрд дол. США Україна вже отримала.
✳️ У межах нової чотирирічної програми МВФ уряд зобов’язується до кінця березня 2026 року розробити та подати до парламенту пакет законодавчих змін для підвищення доходів бюджету. Ініціативи стосуватимуться оподаткування доходів через цифрові платформи, скасування неоподатковуваного порогу для дрібних поштових відправлень, а також поширення ПДВ на ФОПів на спрощеній системі оподаткування, через скасування пільг. Уряд також має законодавчо визначити постійне застосування ставки військового збору в розмірі 5%.
❗️Подальша ескалація на фронті, нестійка ситуації в енергетичному секторі України, а також затяжний конфлікт на Близькому Сході є головними ризиками невиконання планових показників податкових надходжень. Вони можуть стати причинами погіршення ділової активності бізнесу та зниження добробуту громадян і, як наслідок, скорочення податкової бази в першу чергу для податків на прибутки й доходи. Це впливатиме на загальне виконання дохідної частини бюджету і як наслідок – на своєчасне та повне фінансування запланованих видатків (високий ризик).
❗️Затримка або неповне отримання Україною запланованої міжнародної фінансової допомоги. З одного боку, напередодні парламентських виборів в Угорщині уряд Віктора Орбана активізував антиукраїнську риторику та блокує погоджений ЄС кредит для України обсягом 90 млрд євро. Це може призвести до затримок у надходженні зовнішнього фінансування за новою програмою. З іншого боку, Україна не виконує вчасно низку кроків необхідних для отримання фінансування в рамках програми Ukraine Facility в повному обсязі (середній ризик).
Про ці та інші деталі читайте в Бюджетному барометрі за лютий 2026 року
Більшість пенсіонерів в Україні - жінки, але їхні пенсії на 30% менші ніж у чоловіків
📊 Станом на січень 2026 року в Україні налічується 10,2 млн пенсіонерів (дані ПФУ). Середній розмір пенсії - 6 544 грн/міс.
👥 61% усіх пенсіонерів - жінки (6,2 млн осіб), з середньою пенсією 5 555 грн.
39% - чоловіки (4 млн осіб), середній розмір їхньої пенсії значно вищий – 8 062 грн.
📉 Попри те, що майже 3 з 5 пенсіонерів в Україні – жінки, рівень їхнього пенсійного забезпечення помітно нижчий. У середньому пенсія жінок на ~2,5 тис. грн менша, ніж у чоловіків.
📈 Це наслідок нерівності, яка накопичується протягом трудового життя жінок і пов’язана з:
• гендерним розривом в оплаті праці;
• частішими перервами у зайнятості через догляд за дітьми та родиною;
• коротшим або менш оплачуваним страховим стажем.
📌 Більша чисельність жінок серед пенсіонерів у поєднанні з нижчими пенсіями формує нерівність у доходах у старшому віці. Жінки довше залишаються залежними від пенсійних виплат, бо мають вищу тривалість життя. У результаті саме жінки частіше опиняються серед пенсіонерів із нижчими доходами, що підвищує ризики фемінізації бідності.
📊 Станом на січень 2026 року в Україні налічується 10,2 млн пенсіонерів (дані ПФУ). Середній розмір пенсії - 6 544 грн/міс.
👥 61% усіх пенсіонерів - жінки (6,2 млн осіб), з середньою пенсією 5 555 грн.
39% - чоловіки (4 млн осіб), середній розмір їхньої пенсії значно вищий – 8 062 грн.
📉 Попри те, що майже 3 з 5 пенсіонерів в Україні – жінки, рівень їхнього пенсійного забезпечення помітно нижчий. У середньому пенсія жінок на ~2,5 тис. грн менша, ніж у чоловіків.
📈 Це наслідок нерівності, яка накопичується протягом трудового життя жінок і пов’язана з:
• гендерним розривом в оплаті праці;
• частішими перервами у зайнятості через догляд за дітьми та родиною;
• коротшим або менш оплачуваним страховим стажем.
📌 Більша чисельність жінок серед пенсіонерів у поєднанні з нижчими пенсіями формує нерівність у доходах у старшому віці. Жінки довше залишаються залежними від пенсійних виплат, бо мають вищу тривалість життя. У результаті саме жінки частіше опиняються серед пенсіонерів із нижчими доходами, що підвищує ризики фемінізації бідності.
Податкові надходження загального фонду держбюджету: лютий 2026
У лютому 2026 року податкові надходження до загального фонду держбюджету становили 155,2 млрд грн, що на 5% вище за розпис. Водночас загальні доходи загального фонду склали 224,8 млрд грн і були на 26,1% меншими за план через нижчі, ніж очікувалося, грантові надходження.
🧩 Ключові чинники, що вплинули на надходження податків у лютому
Перевиконання прямих податків відображало кращу базу оподаткування. Зокрема завдяки непоганим показникам ділової активності у IV кварталі 2025 року вдалося перевиконати план за надходженнями податку на прибуток підприємств. Для ПДФО та військового збору — завдяки зростанню розміру середньої зарплати: у лютому на 300 грн у порівнянні із січнем і на 4 300 грн — ніж рік тому.
Надходження від непрямих податків підтримувалися зростанням імпорту, вищим попитом на пальне та енергетичні товари, а також нижчим обсягом відшкодування ПДВ, ніж у січні. Додатковим чинником для акцизу стало підвищення ставок на тютюнові вироби та пальне з 1 січня 2026 року.
📌 Висновок
У лютому податкові надходження перевищили розпис, а їх подальша динаміка залежатиме від економічної активності, ринку праці, імпорту та безпекової ситуації. Водночас виконання доходів бюджету загалом також визначатиметься ритмічністю та обсягами зовнішньої фінансової допомоги.
У лютому 2026 року податкові надходження до загального фонду держбюджету становили 155,2 млрд грн, що на 5% вище за розпис. Водночас загальні доходи загального фонду склали 224,8 млрд грн і були на 26,1% меншими за план через нижчі, ніж очікувалося, грантові надходження.
🧩 Ключові чинники, що вплинули на надходження податків у лютому
Перевиконання прямих податків відображало кращу базу оподаткування. Зокрема завдяки непоганим показникам ділової активності у IV кварталі 2025 року вдалося перевиконати план за надходженнями податку на прибуток підприємств. Для ПДФО та військового збору — завдяки зростанню розміру середньої зарплати: у лютому на 300 грн у порівнянні із січнем і на 4 300 грн — ніж рік тому.
Надходження від непрямих податків підтримувалися зростанням імпорту, вищим попитом на пальне та енергетичні товари, а також нижчим обсягом відшкодування ПДВ, ніж у січні. Додатковим чинником для акцизу стало підвищення ставок на тютюнові вироби та пальне з 1 січня 2026 року.
📌 Висновок
У лютому податкові надходження перевищили розпис, а їх подальша динаміка залежатиме від економічної активності, ринку праці, імпорту та безпекової ситуації. Водночас виконання доходів бюджету загалом також визначатиметься ритмічністю та обсягами зовнішньої фінансової допомоги.
Новий випуск «Моніторингу громад» — лютий 2026
❓Що змінилось у територіальних громадах за останній місяць?
❓Які законодавчі ініціативи і як можуть вплинути на розподіл повноважень і ресурси громад?
❓Як змінюється фінансовий стан місцевих бюджетів і що стоїть за зростанням доходів?
❓Як безпекова ситуація впливає на розвиток громад і інфраструктуру?
❓Як громади співпрацюють між собою та з міжнародними партнерами - і як змінюється зміст цієї співпраці?
📊 У лютому ми бачимо кілька важливих тенденцій:
— доходи місцевих бюджетів продовжують зростати швидше за інфляцію (+15,4%)
— понад 900 громад вже мають середньострокові інвестиційні плани, що сигналізує про поступове впровадження PIM
— безпековий тиск залишається дуже високим: понад 3,6 тис. епізодів уражень і більше 700 пошкоджених об’єктів інфраструктури
— співробітництво громад стає більш практичним - із фокусом на спільні послуги та ресурси, а міжнародні партнерства переходять від “побратимства” до реальних проектів
🔗 Повна версія - за посиланням
❓Що змінилось у територіальних громадах за останній місяць?
❓Які законодавчі ініціативи і як можуть вплинути на розподіл повноважень і ресурси громад?
❓Як змінюється фінансовий стан місцевих бюджетів і що стоїть за зростанням доходів?
❓Як безпекова ситуація впливає на розвиток громад і інфраструктуру?
❓Як громади співпрацюють між собою та з міжнародними партнерами - і як змінюється зміст цієї співпраці?
📊 У лютому ми бачимо кілька важливих тенденцій:
— доходи місцевих бюджетів продовжують зростати швидше за інфляцію (+15,4%)
— понад 900 громад вже мають середньострокові інвестиційні плани, що сигналізує про поступове впровадження PIM
— безпековий тиск залишається дуже високим: понад 3,6 тис. епізодів уражень і більше 700 пошкоджених об’єктів інфраструктури
— співробітництво громад стає більш практичним - із фокусом на спільні послуги та ресурси, а міжнародні партнерства переходять від “побратимства” до реальних проектів
🔗 Повна версія - за посиланням
📊Офіційна статистика безробіття в Україні сьогодні – насамперед портрет жінки (81% зареєстрованих безробітних). Молодої (25-29 років), яка не може стартувати на ринку праці через гендерну дискримінацію під час найму та брак гнучких форм зайнятості. Або старшої (35-45 років), яка повертається після вимушеної перерви – декрету чи догляду за рідними – і стикається зі слабкою інфраструктурою догляду, віковими упередженнями та відсутністю програм реінтеграції.
📉В умовах війни цей розрив поглиблюється: чоловіки здебільшого поза офіційним обліком через ризики мобілізації та неформальну зайнятість, тоді як жінки - основні користувачі держпідтримки на всіх етапах – від допомоги з безробіття до перекваліфікації.
📌 Ефективність політики зайнятості в Україні сьогодні прямо залежить від того, наскільки програми адаптовані до реальних потреб жінок різного віку. Поки ця адаптація точкова, а не системна, цифра говорить сама за себе: лише 14% зареєстрованих безробітних жінок працевлаштовано ДСЗ у січні-лютому 2026 року.
📉В умовах війни цей розрив поглиблюється: чоловіки здебільшого поза офіційним обліком через ризики мобілізації та неформальну зайнятість, тоді як жінки - основні користувачі держпідтримки на всіх етапах – від допомоги з безробіття до перекваліфікації.
📌 Ефективність політики зайнятості в Україні сьогодні прямо залежить від того, наскільки програми адаптовані до реальних потреб жінок різного віку. Поки ця адаптація точкова, а не системна, цифра говорить сама за себе: лише 14% зареєстрованих безробітних жінок працевлаштовано ДСЗ у січні-лютому 2026 року.
📊За даними Держстату, середньомісячна зарплата жінок у 2025 році на 27% (або 8 370 грн) менша, ніж у чоловіків. Ця різниця має структурний характер і формується двома механізмами одночасно.
📍Перший – галузевий: жінки концентруються в секторах із нижчим рівнем оплати праці. Освіта, охорона здоров'я та культура, де жінки становлять переважну більшість зайнятих, входять до найнижче оплачуваних галузей економіки.
📍Другий – посадовий: навіть у секторах із формально рівними умовами жінки рідше обіймають вищі посади. У державній службі вони становлять 79% фахівців категорії В – і лише 26% керівництва категорії А, зарплата якого втричі вища.
📌 Показово, що найбільша абсолютна різниця фіксується у найвисокооплачуваніших галузях: в IT – 28 500 грн на місяць, у фінансах – 23 800 грн. Тобто зростання рівня оплати праці саме по собі не скорочує дисбаланс – без змін у структурі зайнятості та представництві на керівних посадах розрив відтворюватиметься на вищому рівні зарплат.
📍Перший – галузевий: жінки концентруються в секторах із нижчим рівнем оплати праці. Освіта, охорона здоров'я та культура, де жінки становлять переважну більшість зайнятих, входять до найнижче оплачуваних галузей економіки.
📍Другий – посадовий: навіть у секторах із формально рівними умовами жінки рідше обіймають вищі посади. У державній службі вони становлять 79% фахівців категорії В – і лише 26% керівництва категорії А, зарплата якого втричі вища.
📌 Показово, що найбільша абсолютна різниця фіксується у найвисокооплачуваніших галузях: в IT – 28 500 грн на місяць, у фінансах – 23 800 грн. Тобто зростання рівня оплати праці саме по собі не скорочує дисбаланс – без змін у структурі зайнятості та представництві на керівних посадах розрив відтворюватиметься на вищому рівні зарплат.
Нове дослідження у сфері децентралізації від нашого Центру — про бюджети громад у 2025 році.
📊 Минулий рік став роком фінансового пожвавлення для громад, але це відновлення значною мірою номінальне і дуже нерівномірне. Доходи перевищили 550 млрд грн (+12% за рік), однак значна частина цього зростання пояснюється інфляцією, а не реальним посиленням фінансової спроможності.
🔘 Основою фінансової системи громад залишається ПДФО — понад 205 млрд грн (більше третини всіх доходів). Саме він забезпечує більшу частину приросту бюджетів, що означає критичну залежність місцевих бюджетів від ринку праці.
📈 Попри зростання доходів, видатки збільшуються ще швидше, а їх структура дедалі більше зміщується у бік поточних потреб. Частка капітальних видатків залишається низькою (~17,5%), що обмежує можливості для розвитку та інвестицій.
👉 Загалом, фінансова система місцевого самоврядування стабілізується, але розрив між громадами зростає — і це один із ключових викликів найближчих років.
🔗 Детальніше за посиланням
📊 Минулий рік став роком фінансового пожвавлення для громад, але це відновлення значною мірою номінальне і дуже нерівномірне. Доходи перевищили 550 млрд грн (+12% за рік), однак значна частина цього зростання пояснюється інфляцією, а не реальним посиленням фінансової спроможності.
🔘 Основою фінансової системи громад залишається ПДФО — понад 205 млрд грн (більше третини всіх доходів). Саме він забезпечує більшу частину приросту бюджетів, що означає критичну залежність місцевих бюджетів від ринку праці.
📈 Попри зростання доходів, видатки збільшуються ще швидше, а їх структура дедалі більше зміщується у бік поточних потреб. Частка капітальних видатків залишається низькою (~17,5%), що обмежує можливості для розвитку та інвестицій.
👉 Загалом, фінансова система місцевого самоврядування стабілізується, але розрив між громадами зростає — і це один із ключових викликів найближчих років.
🔗 Детальніше за посиланням
У квітні видатки загального фонду держбюджету плануються на рівні 376,8 млрд грн, що на 5,9% більше, ніж роком раніше. Основним напрямком фінансування залишається сектор оборони та безпеки на який припадає більше 52% всіх видатків.
Особливістю березня є початок процесу перенесення планових показників видатків, з останніх місяців року на поточні, задля покриття актуальних потреб, в першу чергу в секторі оборони (т.зв. "наближення видатків"). Відтак планові показники на квітень зросли на 4,4 млрд грн порівняно з минулим розписом на цей місяць. За таких умов зростає ймовірність внесення змін до держбюджету (з переглядом видатків у бік збільшення) вже у другій половині року.
Особливістю березня є початок процесу перенесення планових показників видатків, з останніх місяців року на поточні, задля покриття актуальних потреб, в першу чергу в секторі оборони (т.зв. "наближення видатків"). Відтак планові показники на квітень зросли на 4,4 млрд грн порівняно з минулим розписом на цей місяць. За таких умов зростає ймовірність внесення змін до держбюджету (з переглядом видатків у бік збільшення) вже у другій половині року.
📋Опитування Держслужби зайнятості (60,9 тис. підприємств) демонструє фокус роботодавців на закритті поточних потреб бізнесу, а не на масштабуванні. Кожне третє підприємство планує найм персоналу у 2026 році, і лише кожне десяте - на нові робочі місця. Це показник того, що бізнес перебуває у процесі виживання, а не зростання та масштабування.
📊Київ та Львів виступають лідерами за потенційним наймом, що може вказувати на регіональний дисбаланс економічного розвитку.
📈Дефіцит працівників закривається переважно за рахунок внутрішніх ресурсів, у тому числі ВПО, ветеранів, людей з інвалідністю. Іноземні працівники поки набагато менше у фокусі роботодавців.
📊Київ та Львів виступають лідерами за потенційним наймом, що може вказувати на регіональний дисбаланс економічного розвитку.
📈Дефіцит працівників закривається переважно за рахунок внутрішніх ресурсів, у тому числі ВПО, ветеранів, людей з інвалідністю. Іноземні працівники поки набагато менше у фокусі роботодавців.
Податкові надходження загального фонду держбюджету: березень 2026
У березні податкові надходження перевищили план на 9 млрд грн. Головна причина — кращі, ніж очікувалося, митні платежі.
Найбільше перевиконання дали імпортні ПДВ, акциз і мито через зростання вартості та обсягів імпорту, передусім нафтопродуктів. На це вплинули проблеми з електропостачанням і конфлікт на Близькому Сході.
Кращими за очікування були і надходження від податку на прибуток, що пояснюється календарним чинником і, ймовірно, кращими фінрезультатами банків у 2025 році.
ПДФО та військовий збір теж перевищили план завдяки зростанню зарплат.
Водночас план по внутрішньому ПДВ не виконаний через слабшу ділову активність після лютневих проблем з енергозабезпеченням.
У березні податкові надходження перевищили план на 9 млрд грн. Головна причина — кращі, ніж очікувалося, митні платежі.
Найбільше перевиконання дали імпортні ПДВ, акциз і мито через зростання вартості та обсягів імпорту, передусім нафтопродуктів. На це вплинули проблеми з електропостачанням і конфлікт на Близькому Сході.
Кращими за очікування були і надходження від податку на прибуток, що пояснюється календарним чинником і, ймовірно, кращими фінрезультатами банків у 2025 році.
ПДФО та військовий збір теж перевищили план завдяки зростанню зарплат.
Водночас план по внутрішньому ПДВ не виконаний через слабшу ділову активність після лютневих проблем з енергозабезпеченням.
✅ Загальні надходження державного бюджету у вигляді кредитів та грантів у березні 2026 року склали 99,9 млрд грн ($2.3 млрд в еквіваленті).
🌏 У березні Україна отримала перший транш у сумі $1,5 млрд за новою програмою МВФ. Ця сума стала першим кредитним фінансуванням, що отримала Україна у 2026 році.
🇺🇦 У березні Мінфін провів 11 аукціонів із розміщення ОВДП, а також аукціон з обміну. Завдяки цьому, до державного бюджету надійшло 25,1 млрд грн. Ця сума суттєво перевищує план щодо внутрішніх запозичень у цьому місяці, проте є набагато меншою в порівнянні з обсягами залученого внутрішнього фінансування у попередніх місяцях (61,5 млрд грн у січні та 64,3 млрд грн у лютому).
🌏 У березні Україна отримала перший транш у сумі $1,5 млрд за новою програмою МВФ. Ця сума стала першим кредитним фінансуванням, що отримала Україна у 2026 році.
🇺🇦 У березні Мінфін провів 11 аукціонів із розміщення ОВДП, а також аукціон з обміну. Завдяки цьому, до державного бюджету надійшло 25,1 млрд грн. Ця сума суттєво перевищує план щодо внутрішніх запозичень у цьому місяці, проте є набагато меншою в порівнянні з обсягами залученого внутрішнього фінансування у попередніх місяцях (61,5 млрд грн у січні та 64,3 млрд грн у лютому).