Ваші Гроші
787 subscribers
365 photos
1 video
27 files
565 links
Канал створено Центром аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки. Канал присвячено аналітиці та новинам у сферах публічних фінансів та управління в Україні. Пошта Центру - [email protected]
Download Telegram
Новий випуск Ukraine Macroeconomic Handbook (Q3 2026)

📌 Базове припущення змінено: завершення повномасштабної війни перенесено з кінця 2026 року на другу половину 2027-го. Це означає вищі бюджетні видатки, слабші доходи та більшу потребу в міжнародній підтримці.

Основні висновки:

💰 У 2027–2029 роках Україні знадобиться ще $67,4 млрд зовнішнього фінансування навіть з урахуванням Ukraine Support Loan.

🛡 Видатки бюджету можуть зрости до 6,4 трлн грн у 2026 році та 7,5 трлн грн у 2027 році, насамперед через фінансування оборони (до 5,3 трлн грн).

📉 Слабша економічна активність стримуватиме зростання доходів бюджету.

📈 За переважно кредитного фінансування державний борг (з урахуванням ERA) може перевищити 100% ВВП у 2028 році.

📘 У випуску — аналіз економіки, бюджету, державного боргу, інфляції, валютного курсу та потреб у зовнішньому фінансуванні.

👉 Детальніше — за посиланням
Стан державного боргу у червні 2026 року

 У червні 2026 року державний та гарантований державою борг склав 9 490,8 млрд грн (211,6 млрд дол. США або 185,5 млрд євро в еквіваленті)

📊 З початку року державний та гарантований державою борг у гривневому еквіваленті зріс на 5%, в той час як у доларовому еквіваленті навіть скоротився на 0,8%.

‼️ Важливою умовою фінансової допомоги в рамках Позики на підтримку України (USL) є те, що виплати за нею прямо пов'язані з виплатами репарацій. Україна повинна буде повернути отримані за програмою кошти, якщо Росія все ж виплатить репарації за нанесені втрати. Таким чином, попри те, що наразі це фінансування не формує додаткового боргового навантаження, в майбутньому воно потенційно може трансформуватись у суверенний борг.
У серпні видатки загального фонду держбюджету плануються на рівні 418,3 млрд грн, що на 25,4% більше, ніж роком раніше. Понад половину видатків спрямовано на сектор оборони та безпеки.

Водночас ключовим ризиком на найближчі місяці є нестача фінансового ресурсу для покриття потреб у видатках. Згідно з останнім розписом, у вересні–листопаді планові видатки загального фонду знижуються до 280–310 млрд грн на місяць проти середніх 400 млрд грн. Це створює ризик непокриття близько 20–25% потреб.

Найгостріша ситуація у Міноборони: його середньомісячні видатки знижуються з 193 млрд грн до 88 млрд грн у вересні та 36,8 млрд грн у грудні. Це може ускладнити фінансування критичних потреб ЗСУ, зокрема грошового забезпечення та закупівель озброєння. Потенційно дефіцит може бути покритий змінами до держбюджету на 400–450 млрд грн, однак джерела фінансування наразі невідомі.
📑 Дослідження KSE Institute (2024) показало розрив між державною допомогою та витратами сімей. Мінімальні витрати на дитину становили 6–7 тис. грн/місяць, тоді як після виплати при народженні сім’я отримувала лише 860 грн/міс. Суму не переглядали з 2014 р., і інфляція знецінила її. Допомога сім’ям із дітьми з інвалідністю не покривала потреб у догляді.

📈 У 2026 р. виплату при народженні підвищили до 50 тис. грн. Запровадили 7 тис. грн/міс на догляд до року, а для дитини з інвалідністю – 10,5 тис. грн. Новий законопроєкт №15438 пропонує збільшити допомогу дітям у сімейних формах виховання до 16–20 тис. грн, а дітям з інвалідністю – до 25–29 тис. грн. Зараз допомога покриває лише трохи більше половини витрат.

📌 Підтримка зростає і стає точнішою, спрямованою на догляд, повернення батьків до роботи та на дітей з особливими потребами. Окремі виплати вже наближаються до фактичного прожиткового мінімуму, але ефект залежатиме від доступності послуг у громадах.

🔗 Повна версія дослідження – за посиланням.
Новий випуск Fiscal Digest H1 2026: розширення фіскального простору на тлі високої залежності від зовнішньої підтримки

📊 У першій половині 2026 року доходи бюджету суттєво зросли, однак значна частина цього приросту була зумовлена зовнішньою підтримкою, зокрема надходженнями за Ukraine Support Loan (USL). Це дозволило розширити фіскальний простір, посилити фінансування оборони та водночас скоротити бюджетний дефіцит. Оборонні потреби залишаються домінуючими, а стійкість державних фінансів і надалі значною мірою залежить від своєчасного надходження міжнародного фінансування та виконання умов програм підтримки.

💡 Ключові акценти випуску:
• Доходи бюджету зросли на 28,8% до $57,8 млрд, однак без грантів — лише на 12,6%;
• Видатки на оборону та безпеку становили 70,3% усіх видатків бюджету ($47,8 млрд), а загальні видатки зросли на 17,1% до $68 млрд;
• Завдяки грантам дефіцит скоротився до $6,9 млрд (без їх урахування дефіцит становив $20 млрд).

🔎 Повний текст за посиланням
Фінансування бюджету у липні 2026 року

Загальні надходження державного бюджету у вигляді кредитів та грантів у липні 2026 року склали 121,7 млрд грн (2,7 млрд дол. США).

📆 Загалом за січень-липень 2026 року було залучено 607,9 млрд грн (13,9 млрд дол. США) позик.

До загального фонду державного бюджету у липні 2026 року грантові кошти не надходили.

🎉 20 липня 2026 року Рада директорів МВФ затвердила перший перегляд в межах нової чотирирічної програми розширеного фінансування МВФ (Extended Fund Facility), затвердженої у лютому 2026 року. В результаті Україна отримала другий транш в обсязі 503 млн СПЗ (близько 690 млн дол. США або 30,6 млрд грн).

30 липня до спеціального оборонного рахунку надійшло 3,47 млрд євро від ЄС - другий транш допомоги на оборонні потреби в рамках програми Ukraine Support Loan.
Бюджетний барометр за липень 2026

🤔Що відбулося з бюджетом у липні?
📍Чи виконаний план доходів за основними податками?
📍Чи достатньо було міжнародної підтримки?
📍Які ризики будуть актуальними в наступні місяці?


Про ці та інші деталі читайте в Бюджетному барометрі за липень 2026 року
Вийшов новий випуск Municipal Review за перше півріччя 2026 року.

📝 У фокусі — як громади працюють в умовах посилення безпекового тиску, нових вимог до планування інвестицій і нерівномірної фінансової спроможності.

❗️Ключові висновки:
- обсяг пошкоджень цивільної інфраструктури у громадах зріс на 184% р/р;
- власні доходи місцевих бюджетів зросли на 18,4%, проте в прифронтових областях скорочувалися і доходи, і трансферти;
- у сфері публічних інвестицій вирішальними для доступу до фінансування залишається якість проєктів та їх відповідність пріоритетам;
- міжмуніципальне співробітництво дедалі частіше допомагає передавати функції громадам із необхідною інфраструктурою, персоналом чи експертизою;
- кадрові та євроінтеграційні зміни створюють нові можливості, але їхній ефект залежатиме від спроможності громад.

Випуск містить огляд змін у регіональній політиці, місцевих бюджетах, управлінні інвестиціями, безпековій ситуації та міжнародному співробітництві громад.

📎 Повний текст — за посиланням
Новий випуск «Трекера фінансової підтримки» — ІІІ квартал 2026

🎉 KSE Інститут опублікував новий випуск Трекера фінансової підтримки України — щоквартального аналітичного продукту, що охоплює обсяг, структуру та механізми зовнішнього фінансування України, а також ризики та перспективи міжнародної бюджетної підтримки.

📊 Найголовніше у 2026 році:
— У першому півріччі Україна отримала $23,5 млрд, що на 13,8% більше, ніж за аналогічний період 2025 року.
— Україна отримала перший транш макрофінансової підтримки в рамках USL у розмірі €3,2 млрд, а також €7,4 млрд у межах оборонної складової.
— Фінансування через ERA майже вичерпане. У II кварталі Україна отримала $5,1 млрд грантів в рамках програми. Загалом уже виплачено близько 98% коштів ERA.
— Україна отримала €2,8 млрд за Ukraine Facility. Виплата стала можливою після методологічних змін та пом’якшення підходу до оцінки виконання Україною реформ. Подальші транші залежатимуть від своєчасного виконання наступних реформ.

🔗 Повна версія – за посиланням
Податкові надходження загального фонду держбюджету: липень 2026

У липні податкові надходження загального фонду держбюджету становили 154,8 млрд грн, що на 9,6%, або 16,4 млрд грн, менше за план. Найбільші негативні відхилення сформували імпортний і внутрішній ПДВ, ПДФО і акциз.

Чисті надходження внутрішнього ПДВ були нижчими за план через значне бюджетне відшкодування та повільніше розширення податкової бази на тлі сповільнення інфляції.

Імпортний ПДВ недовиконано через скорочення оподатковуваного імпорту щодо червня. ПДФО також не досяг плану, ймовірно, через слабше зростання фонду оплати праці. Водночас податок на прибуток перевищив план, що частково може пояснюватися строками сплати та пожвавленням ділової активності у II кварталі. Мито також дещо перевищило очікування.

Для податкових надходжень зберігаються високі ризики через атаки росії на портову, енергетичну, газовидобувну, логістичну та виробничу інфраструктуру, що можуть обмежувати імпорт, експорт, прибутковість бізнесу та податкову базу.
Доходи і видатки Фонду на випадок безробіття: І півріччя 2026
💰 У І півр. доходи Фонду зростали майже в темпі видатків, забезпечуючи профіцит коштів у 3,2 млрд грн.
📉 38% видатків спрямовано на мікрогранти/ гранти, 26% — на адмінвидатки, 19% — на допомогу по безробіттю.
🔎 Видатки на гранти зросли на 60% через збільшення їх розмірів і запуск нової одноразової допомоги малому бізнесу для забезпечення енергонезалежності.
💼 Видатки на утримання ДСЗ та управління Фондом зросли на 22%, до 1,9 млрд грн. ІТ-видатки ДСЗ — на 58%, до 20,7 млн грн, на тлі поетапного запуску «Обрію».
👥 Видатки на допомогу по безробіттю зросли на 4%, попри скорочення кількості зареєстрованих безробітних на 3%, через зростання розмірів виплат. Зменшилось фінансування професійного навчання, ваучерів, громадських робіт і компенсацій роботодавцям.
🛠 У ІІ кв. відбувся запуск нової програми «Точка опори»: компенсація роботодавцям частини витрат на зарплати та ЄСВ працівників для збереження робочих місць під час простою.
Фінансування пенсій у І півріччі 2026 року
📈 Доходи ПФУ у І півріччі для фінансування пенсій — 463,8 млрд грн (+15% р/р). Основна причина зростання — ЄСВ, що забезпечив 72% доходів.
Трансферт з держбюджету зріс на 24% через підвищення прожиткового мінімуму, індексацію, спецпенсії та доплати.
Видатки на пенсії у І півріччі — 431,9 млрд грн (+10% р/р). Ключовий фактор — індексація пенсій на 12,1% з 1 березня та перерахунок пенсій працюючим пенсіонерам з 1 квітня. Середній приріст — 863 грн, що підвищило середню пенсію до 7273 грн.
📊 За нашою оцінкою, половина пенсіонерів отримували пенсію до 5,4 тис. грн. За рік медіанна пенсія зросла на 659 грн (+14% р/р).
👥 Кількість пенсіонерів скоротилася на 283 тис. (−3%), переважно за віком, інвалідністю та вислугою років, тоді як отримувачів пенсій у разі втрати годувальника побільшало на 3%, зокрема через загибель військових.
Новий випуск «Моніторингу громад» — липень 2026

Як змінюються фінансові можливості громад?
Чому безпекові ризики дедалі менше залежать від близькості до фронту?
Як нові рішення у регіональній політиці вплинуть на громади?

📊 Основні тенденції липня:
— власні доходи місцевих бюджетів зросли на 16%, більш ніж удвічі випередивши інфляцію;
— кількість атак на громади досягла нового максимуму — 3 868, а кількість уражень цивільної інфраструктури була на 111% вищою, ніж торік;
86,1% усіх атак становили повітряні та дронові удари, а на неприфронтових територіях кількість атак за місяць зросла на 37,6%;
— нова модель ДФРР тісніше пов’язує доступ до державних інвестицій із якістю стратегічного планування та готовністю проєктів.

«Моніторинг громад» допомагає відстежувати ключові фінансові, безпекові та законодавчі зміни, що визначають розвиток територіальних громад.

🔗 Повна версія — за посиланням
Тимчасовий захист в ЄС+: І півріччя 2026 року
📊 Станом на 30.06.2026 тимчасовий захист (ТЗ) у 27 країнах ЄС, а також у Норвегії, Швейцарії, Ліхтенштейні та Ісландії мають 4,5 млн українців (+5% р/р). Найбільше - в Німеччині, Польщі, Чехії, Іспанії та Румунії.
📍Німеччину обирали частіше (+89,6 тис. осіб р/р), а із Польщі найвищий відтік (-29,8 тис. р/р). Серед країн ЄС Німеччина надає найбільше соціальної підтримки.
👥 У І півріччі 2026 кількість нових рішень про ТЗ для жінок скоротилася на 4%, для чоловіків - зросла на 12%. Найбільший приріст серед чоловіків 18-34 роки, а кількість хлопців 14-17 років скоротилася. На це вплинули правила виїзду для чоловіків 18-22 років (серпень 2025).
🔄 Зміни в окремих країнах пов’язані з переміщенням українців між країнами ЄС, переходом частини людей на інші, довгострокові підстави для проживання.
📅 ТЗ продовжено до 4.03.2028, що зберігає для українців можливість отримувати захист після виїзду з України та легально перебувати в країнах ЄС.
У липні видатки загального фонду держбюджету становили 345,9 млрд грн, або 91,6% плану. Відставання від планових показників триває другий місяць поспіль. Водночас Мінфін скоротив розпис видатків на 36,7 млрд грн — до 377,6 млрд грн. Це може бути пов’язано передусім із процедурними змінами після зміни уряду, зокрема появою нових головних розпорядників та необхідністю оновлення бюджетних документів.

Найбільше скорочено планове фінансування резерву для сектору оборони (-29,9 млрд грн) та обслуговування держборгу (-24,4 млрд грн). Такі зміни можуть відображати перенесення закупівель і коригування графіка боргових платежів, а не нестачу ресурсу. Водночас план видатків на забезпечення ЗСУ збільшено на 16,9 млрд грн, а трансфертів місцевим бюджетам — на 4,7 млрд грн.
У липні видатки спеціального фонду держбюджету сягнули 259,8 млрд грн, що у 4 раза більше, ніж у липні 2025 року. Основним драйвером такого зростання залишається міжнародна матеріально-технічна допомога, зокрема кошти, залучені в межах механізму USL. Через це оборонні видатки сформували 91,9% усіх видатків спецфонду.

Ключовим джерелом приросту стала нова програма Міноборони, створена для фінансування заходів із посилення обороноздатності держави в межах підтримки USL. У липні за нею було профінансовано 134 млрд грн.

Видатки цивільних головних розпорядників залишалися відносно стабільними. Зокрема, фінансування МОН збільшилося на 0,3 млрд грн, тоді як Мінекономіки скоротило видатки на 0,2 млрд грн порівняно з червнем 2025 року.
Новий випуск «Ukraine Risk Matrix» — ІІІ квартал 2026

🎉 KSE Institute опублікував новий випуск Ukraine Risk Matrix – квартального аналітичного продукту про ключові ризики для економіки та стійкості України під час війни.

🔎 Дослідження охоплює 12 ризиків у чотирьох напрямах: реальна економіка, макрофінансова стабільність, зовнішня стабільність і внутрішня стабільність.

Ключові висновки:
- У ІІІ кварталі короткострокові ризики суттєво зросли, оскільки посилення російських атак впливало на виробничий сектор економіки.
- Найвищими залишаються геополітичні та воєнні ризики. Наступними по значущості - ризики, пов’язані з економічною активністю та критичною інфраструктурою.
- Попри погіршення ситуації в реальному секторі та інфраструктурі, макрофінансова позиція залишається відносно стійкою. Зовнішня підтримка, великі міжнародні резерви та добре капіталізований банківський сектор допомагають помʼякшувати ці ризики.

🔗 Повна версія – за посиланням
Стан державного боргу у липні 2026 року

 У липні2026 року державний та гарантований державою борг склав 9 572,2 млрд грн (214,8 млрд дол. США або 186,7 млрд євро в еквіваленті)

☑️ Понад 64% боргового портфеля припадає на пільгове фінансування.

📊 Станом на кінець липня середньозважена ставка державного боргу знизилась до 4,4% у порівнянні з 4,51% у січні 2026 та 4,91% у липні минулого року. Середньозважений строк до погашення державного боргу становить 13,06 років, проти 13,39 в січні 2026 та 12,39 у липні 2025. Таким чином, борговий портфель характеризується нижчою вартістю та довшими строками погашення у річному вимірі, що сприяє зниженню вартості обслуговування боргу та ризиків рефінансування у середньостроковій перспективі, відповідно до Середньострокової стратегії управління державним боргом.
Верховна Рада ухвалила законопроєкт №14191 про реформу державної підтримки дітей з інвалідністю. Із 2027 р. вік дитини більше не визначатиме розмір допомоги, а зайнятість батьків – право на надбавку. Передбачено 8 тис. грн базової допомоги, 12 тис. грн разом із надбавкою для догляду та 16 тис. грн – для дітей підгрупи А.
 
📑 Потребу в таких змінах раніше показало дослідження KSE Institute (2024): підтримка залежала від формальної категорії, а не потреби дитини; виплат бракувало, а через працевлаштування батьки могли втратити надбавку. Підвищення виплат у 2026 р. не усунуло проблему, адже принцип їх визначення залишився незмінним.
 
📌 Новий законопроєкт також передбачає розвиток системи соціальних послуг для цих сімей: раннє втручання фінансуватиметься державою постійно, а супровід інклюзивного навчання і перепочинок для батьків – протягом 5 років. Зміни матимуть практичний ефект лише за реальної доступності цих послуг у громадах.
 
🔗Повна версія дослідження KSE Institute – за посиланням
У вересні видатки загального фонду державного бюджету заплановано на рівні 309,7 млрд грн — на 0,9% менше, ніж фактичні видатки у вересні минулого року, та на 15,8% нижче за середньомісячний обсяг фактичних видатків у січні–липні 2026 року.

Водночас вересневий план на 22,3% нижчий за середньомісячний плановий обсяг в період січня-серпня 2026 року, що може свідчити про звуження доступного фінансового ресурсу та ризики для своєчасного фінансування пріоритетних видатків.

Основним фактором є різке скорочення плану Міноборони: у вересні передбачено 84,8 млрд грн, що на 55,6% менше за планові показники січня-серпня 2026 року. Найбільш критичною є ситуація за програмою «Забезпечення ЗСУ» — її вересневий план становить 46,8 млрд грн проти 121,3 млрд грн у середньому за 2026 рік — 61,5% падіння. Оскільки програма охоплює грошове, медичне та соціальне забезпечення військовослужбовців, таке скорочення створює ризики дефіциту ресурсу для критично важливих потреб оборонного сектору.