Вплив вторгнення на економіку Росії. Нафтова галузь

Доходи Санкції
05 СЕР 2022

Основні рекомендації1

Автор: Борис Додонов, керівник Центру досліджень енергетики та клімату KSE Institute.

У нашому нещодавньому ключовому документі робочої групи з енергетичних санкцій викладено як заходи для скорочення надходжень до Росії, так і заходи для пом’якшення наслідків її можливих дій у відповідь, зокрема раптового припинення постачання. У нафтовому секторі KSE Institute рекомендує такі кроки для скорочення російських доходів:

  • Запровадити регульований імпортний податок або мито, щоб вилучати значну частину коштів у російських та/або білоруських експортерів. Мета — різко скоротити експортні доходи, що фінансують війну, та спрямувати кошти на репарації Україні. Це так званий механізм перерозподілу вартості.
  • Застосовувати окремі механізми перерозподілу вартості для кожної категорії імпортованої сирої нафти та нафтопродуктів.
  • Утримувати чисті надходження, належні експортерам, на спеціальному ескроу-рахунку.
  • Запровадити цільові санкції проти постачальників матеріалів і послуг, які забезпечують морський експорт в обхід режиму контрольованого продажу.
  • Розширити санкції щодо нафтосервісних послуг і технологій, охопивши всі такі послуги й технології для будь-яких проєктів із розвідки та видобутку нафти в Росії.

Щоб пом’якшити можливі перебої на світовому ринку через скорочення постачання російської нафти, пропонуємо:

  • Збільшити частку критичної інфраструктури, що перебуває в європейській власності.
  • Скоротити попит на сиру нафту й нафтопродукти, реалізувавши план МЕА з десяти кроків для зменшення споживання нафти.
  • Продовжити вивільнення нафти зі стратегічних резервів.
  • Задіяти вільні видобувні потужності ОПЕК+.
  • Заохочувати нарощування видобутку в країнах поза ОПЕК.
  • Підтримувати видобуток у Казахстані та Лівії.
  • Використати вищу рентабельність нафтопереробки в Європі як стимул для заміщення російських нафтопродуктів.

Лише реалізація рекомендацій МЕА дасть змогу скоротити попит на нафту в країнах ОЕСР на 2,7 млн барелів на добу. Це близько до обсягу російських постачань до ЄС у червні — 2,9 млн барелів на добу. Разом із заходами для збільшення пропозиції це дозволить розвиненим країнам поступово відмовитися від імпорту російської нафти та водночас знизити нинішні високі ціни, які не мають фундаментальних економічних підстав.

Вплив на видобуток, експорт і доходи

Росія є третім найбільшим виробником нафти після США та Саудівської Аравії й найбільшим у світі експортером сирої нафти та нафтопродуктів. У 2021 році на Росію припадало близько 14% світової пропозиції сирої нафти. Вона експортує приблизно дві третини видобутої нафти. Росія сильно залежить від доходів від нафти й природного газу, які у 2021 році забезпечили 45% надходжень її федерального бюджету.

За даними Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), загальний російський нафтовий експорт у лютому 2022 року становив близько 7,9 млн барелів на добу. На країни ОЕСР припадало 5,4 млн барелів на добу, або 68% експорту (таблиця 1). Найбільшим окремим покупцем російської нафти був Китай із часткою 20% загального експорту. Водночас головним напрямком постачання були країни ЄС, на які припадала половина російського нафтового експорту.

Після вторгнення в структурі російського експорту відбулися помітні зміни. У червні 2022 року країни ЄС залишалися головним напрямком постачання російської сирої нафти та нафтопродуктів, але їхня частка скоротилася з 50% до 39% (рисунок 1). Частка США та Великої Британії впала з 11% до вторгнення до нуля. Азійські країни ОЕСР також скоротили закупівлі російської нафти — з 0,3 до 0,1 млн барелів на добу. Відповідно, їхня частка зменшилася з 4% у лютому до 1% у червні. Залежність Росії від китайського ринку посилилася: частка Китаю зросла на 4 відсоткові пункти — до 24% у червні. Індія, яка до війни купувала менш ніж 1% російського нафтового експорту, у червні збільшила свою частку до 11% (рисунок 1).

Таблиця 1. Російський нафтовий експорт, млн барелів на добу

Зображення до Вплив вторгнення на економіку Росії. Нафтова галузь

Джерело: МЕА (2022), «Звіт про нафтовий ринок — липень 2022 року», МЕА, Париж.

У червні російський нафтовий експорт скоротився на 250 тис. барелів на добу порівняно з попереднім місяцем — до 7,4 млн барелів на добу, найнижчого рівня із серпня 2021 року. Водночас завдяки вищим цінам експортні доходи знову перевищили 20 млрд доларів США, збільшившись за місяць на 700 млн доларів. У травні Росія скоротила експорт приблизно на 0,2 млн барелів на добу порівняно з попереднім місяцем, але завдяки зростанню цін отримала додаткові 1,6 млрд доларів доходів. Таким чином, Росія продовжує заробляти більше, експортуючи менше, через побоювання ринку щодо можливих перебоїв із російським постачанням. Однак у серпні доходи від нафтового експорту, за прогнозом, скоротяться до 17 млрд доларів США — найнижчого рівня від початку вторгнення — через подальше зниження експорту та цін.

Рисунок 1. Структура російського нафтового експорту в лютому та червні 2022 року

Зображення до Вплив вторгнення на економіку Росії. Нафтова галузь

Джерело: МЕА (2022), «Звіт про нафтовий ринок — липень 2022 року», МЕА, Париж.

За оцінками МЕА, нафтове ембарго ЄС призведе до вилучення з ринку близько 3 млн барелів російської нафти на добу. Аналітики S&P Global мають схожий прогноз: скорочення постачання на 1,9 млн барелів сирої нафти та 1,2 млн барелів нафтопродуктів на добу після набуття чинності ембарго на російську сиру нафту в грудні 2022 року та нафтопродукти в лютому 2023 року. Отже, наступного року видобуток у Росії, як очікується, впаде до найнижчого рівня за останні 20 років. Натомість США та Саудівська Аравія мають встановити рекорди річного видобутку як цього, так і наступного року, збільшуючи відрив від Росії. Канада та Бразилія, які посідають четверте й п’яте місця за видобутком нафти, також, за прогнозами, досягнуть найвищих обсягів цього та наступного року. Крім того, згідно з останніми прогнозами МЕА та ОПЕК на 2022–2023 роки, високі ціни стримуватимуть зростання попиту. Тому МЕА не прогнозує дефіциту пропозиції навіть за перебоїв із російським постачанням.

Рисунок 2. Загальна пропозиція сирої нафти з Росії

Зображення до Вплив вторгнення на економіку Росії. Нафтова галузь

Джерело: МЕА.

Рисунок 3. Загальна пропозиція нафти від окремих виробників

Зображення до Вплив вторгнення на економіку Росії. Нафтова галузь

Джерело: МЕА.

Російська нафта стала токсичним товаром: тепер Росія змушена продавати її зі значною знижкою, яка у другому кварталі 2022 року сягнула 35 доларів США за барель відносно Brent. Після набуття чинності забороною на російську нафту ця знижка може зрости ще більше.

Рисунок 4. Спотові ціни на російську нафту Urals і північноморську нафту Dated North Sea у грудні 2021 року — червні 2022 року

Зображення до Вплив вторгнення на економіку Росії. Нафтова галузь

Джерело: МЕА, оцінки KSE Institute.

Російська нафтова галузь змушена не лише продавати нафту з рекордною знижкою, а й скорочувати видобуток і переробку, оскільки західні союзники України відмовляються купувати ці обсяги навіть за таких умов. Недоотримані доходи розраховуються як різниця між фактичною та гіпотетичною ціною продажу нафти, помножена на гіпотетичний обсяг видобутку відповідно до квоти ОПЕК+ за відсутності вторгнення. Загальні втрати експортних доходів нафтової галузі у 2022 році оцінюються в 79 млрд доларів США. За прогнозом, доходи Росії від нафтового експорту різко скоротяться — із 222 млрд доларів США у 2022 році до 79,2 млрд доларів у 2023 році.

Рисунок 5. Недоотримані щомісячні доходи Росії від нафтового експорту, млрд доларів США

Зображення до Вплив вторгнення на економіку Росії. Нафтова галузь

Джерело: оцінки KSE Institute.

Обхід санкцій

Переорієнтація експортних маршрутів

Росія змогла перенаправити значну частину нафти, що потрапила під санкції, з Європи та Північної Америки до Індії й Китаю. Однак їй довелося скоротити частину видобутку, оскільки Китай та Індія не змогли поглинути весь обсяг, від якого західні союзники відмовилися через санкції або добровільні обмеження. У червні російська пропозиція нафти була на 920 тис. барелів на добу нижчою за квоту ОПЕК+. У міру запровадження ембарго ЄС перенаправлення додаткових обсягів із європейського ринку на ці ринки стикається зі значними логістичними труднощами. По-перше, Китай добре диверсифікував нафтовий імпорт і, найімовірніше, не захоче послаблювати власну енергетичну безпеку через надмірну залежність від Росії. По-друге, перевезення таких великих обсягів буде дуже складним через обмеження на послуги з транспортування нафти, які набувають чинності разом із забороною ЄС на її закупівлю в Росії.

І Китай, і Бразилія є нетто-експортерами нафтопродуктів, тому після запровадження заборони ЄС на російські нафтопродукти в лютому 2023 року Росії доведеться шукати інші ринки або зупиняти частину нафтопереробних заводів. На початку липня президент Бразилії оголосив про угоду щодо прямого імпорту російського дизельного пального для зниження цін у країні. Прямі постачання всіх російських нафтопродуктів до Бразилії становлять лише 25 тис. барелів на добу, або 5% бразильського імпорту. Бразилія імпортує 250 тис. барелів дизельного пального на добу, переважно зі США та Індії. Це еквівалентно 30% нинішнього російського експорту дизеля й може стати важливим чинником переорієнтації торговельних потоків. Однак, як і у випадку із сирою нафтою, заборона ЄС на страхування може створити значні логістичні труднощі для цих постачань. Ще один потенційний напрямок перенаправлення експорту з Європи — африканські країни, які не підтримали санкції проти Росії.

Реекспорт нафтопродуктів через Фуджейру

За оцінками Kpler, у червні російський нафтовий експорт до Фуджейри сягнув рекордних 116 тис. барелів на добу. Це вшестеро більше за обсяг російського палива, який надходив до цього хабу в ОАЕ в лютому. Зростання постачання російського мазуту до Фуджейри збіглося зі збільшенням експорту мазуту з Фуджейри до США, де нафтопереробні заводи шукають заміну російській сировині. За даними Kpler та американської митної статистики до лютого 2022 року, Фуджейра історично не була значним експортером до США.

Відстеження перевалки нафти із судна на судно (STS)

Операції з перевалки із судна на судно (Ship-to-Ship, STS) створюють додаткові труднощі для забезпечення дотримання вже запроваджених і запланованих санкцій проти російської «кривавої нафти». Після вторгнення було зафіксовано помітне зростання постачання російської нафти до грецького порту Каламата. За даними S&P Global, середній за три місяці обсяг постачання мазуту з російських чорноморських портів до Каламати зріс із 218 тис. тонн у лютому до рекордних 481 тис. тонн наприкінці травня. Перевалку STS фіксували й в інших регіонах. Наприклад, у червні було три випадки, коли судна завантажувалися в російських балтійських портах, а потім здійснювали перевалку з вимкненими транспондерами.

Після набуття чинності ембарго ЄС постачати великі обсяги російської нафти на окремі ринки стане складніше навіть із використанням перевалки STS, приховуванням походження, як у випадку з Фуджейрою, або реекспортом через хаби змішування нафти. За прогнозом KSE, після набуття чинності ухваленим пакетом санкцій Росія зможе перенаправити лише 0,7–1 млн барелів нафтового експорту на добу: сиру нафту — до Азії, а нафтопродукти — переважно до Африки або Бразилії. Загальне скорочення російського нафтового експорту становитиме 3,1 млн барелів на добу.

Заморожені проєкти

Великі нафтовидобувні компанії — BP, Equinor, Shell, ExxonMobil, TotalEnergies, — а також усі чотири провідні нафтосервісні компанії — Halliburton, Schlumberger, Weatherford і Baker Hughes — вирішили вийти з Росії або призупинили нові інвестиції в країну. Розвинені країни також заборонили експорт технологій та обладнання для російської нафтової галузі. Втрата доступу до західного фінансування й технологій уже спричинила перебої з видобутком у спільних проєктах і зупинила розвиток амбітних російських нафтових проєктів. Видобуток у межах проєкту «Сахалін-1», оператором якого є ExxonMobil, становив лише 10 тис. барелів на добу проти 220 тис. до російського вторгнення в Україну. Найамбітніший російський нафтовий проєкт «Восток Ойл» вартістю 180 млрд доларів США тепер відкладено до 2029 року замість запланованого 2024-го. Санкції затримали або обмежили доступ до всього необхідного — від бурового обладнання та програмного забезпечення до танкерів льодового класу. Проєкт на Крайній Півночі Росії мав забезпечувати видобуток 2 млн барелів високоякісної, легкої в переробці нафти на добу, що становило б 2% світового добового видобутку до кінця цього десятиліття.


1 Докладні рекомендації щодо санкцій наведено в документі «Дорожня карта енергетичних санкцій: рекомендації щодо санкцій проти Російської Федерації»: https://institute.kse.ua/about-the-school/news/energy-sanctions-roadmap-recommendations-for-sanctions-against-the-russian-federation/